Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону в РФ у прискореному режимі засудив від 14 до 20 років увʼязнення Алі Мамутова, Енвера Халілаєва, Нарімана Аметова, Вохіда Мустафаєва та Ремзі Куртнезірова. Всі вони — учасники третьої Джанкойської групи “справи Хізб ут-Тахрір”.
Про це повідомила громадська організація “Кримська солідарність” 21 травня, пише Суспільне.
За словами рідних політвʼязнів, суд несподівано прискорив процес і фактично за один день перейшов від дебатів сторін до оголошення вироку.
Вчора суд тривав лише три години, розповіла дочка колишнього імама Ремзі Куртнезірова Еміне Іслямова. Під час нього прокуроратура запросила від 17 до 21 року колонії для фігурантів. Сьогодні засідання розпочалось о 10:00.
“О 14:00 я написала адвокату, вона відповіла, що засідання ще триває. Я запитала, чи повернуть його додому. Адвокат сказала: якщо сьогодні не буде останнього слова, то повернеться. Пізніше вона написала, що його, найімовірніше, залишать, бо судді чомусь поспішають і вже о 19:00 відбудеться оголошення вироку”, — каже вона.
Колишній імам мечеті у селі Лобаново Ремзі Куртнезіров, який переніс три інсульти, трепанацію черепа та страждає на діабет і гіпертонію, перебував під домашнім арештом через інвалідність і параліч правої частини тіла. Він залишатиметься вдома до апеляції. Решта обвинувачених — у СІЗО Ростова-на-Дону.
Водночас кримськотатарські активісти наголосили, що практика раптового оголошення вироків спрямована на мінімізацію суспільної уваги та обмеження проявів солідарності.
“Цей вирок — як погроза. Ходиш до мечеті, говориш на різні теми, є кілька аудіозаписів — і ти вже “терорист”. Твій термін такий самий, як у того, хто взяв зброю і вбивав. У маленькому Криму, серед невеликого народу, всім відомо, що ці люди не терористи. Тому такі арешти сприймаються не інакше як загроза для всіх”, — заявив активіст.
20 травня прокурор РФ запросив для фігурантів третьої Джанкойської групи “справи Хізб ут-Тахрір” від 17 до 21 року ув’язнення. Колишнього імама Ремзі Куртнезірова хочуть засудити до 21 року, інших кримських татар — Мустафаєва, Аметова, Мамутова й Халілаєва — до 17–18 років.
Вранці 5 березня 2024 року в Бахчисарайському і Джанкойському районах Криму російські силовики провели обшук у десятьох кримських татар.
Того ж дня “суд” заарештував чотирьох із них — кримськотатарських активістів Мемета Люманова, Азіза Азізова, Рустема Османова і Мустафу Абдураманова. Їх відправили в СІЗО №2 до 4 травня 2024 року.
6 березня окупаційний суд обрав запобіжні заходи 6 кримськотатарським активістам. Колишньому імаму Ремзі Куртнезірову винесено постанову про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Аметову Наріману, Алі Мамутову та Арсену Кашка, Енверу Халілаєву та Вахіду Мустафаєву окупаційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО до 5 травня цього року.
Усім закидають участь в ісламській політичній партії “Хізб ут-Тахрір”. Багато хто із затриманих є багатодітними батьками.
Окупаційний Київський райсуд Сімферополя 25 квітня продовжив арешт фігурантам третьої Джанкойської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Йдеться про кримських татар із Джанкоя і Джанкойського району — Енвера Халіллаєва, Нарімана Аметова, Алі Мамутова, активіста Арсена Кашка та імама мечеті в селі Лобанове Вахіда Мустафаєва. Вони залишаться у СІЗО №2 Сімферополя до 3 серпня.
У жовтні 2025 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону в РФ залишив у СІЗО до 13 січня 2026 року фігурантів третьої Джанкойської групи справи Хізб ут-Тахрір. Винятком став колишній імам Ремзі Куртнезиров — через тяжкий стан здоров’я його залишили під домашнім арештом, повідомили адвокати підсудних.
У грудні 2025 року Південний окружний військовий суд залишив у СІЗО Ростова-на-Дону до 13 квітня 2026 року учасників третьої Джанкойської групи “справи Хізб ут-Тахрір”. Йдеться про Вохіда Мустафаєва, Нарімана Аметова, Енвера Халілаєва та Алі Мамутова. Колишнього імама Ремзі Куртнезирова через тяжкий стан здоров’я залишили під домашнім арештом в окупованому Криму.
Хізб ут-Тахрір — це ісламська політична партія. У Росії у 2003 році її визнали терористичною організацією, а причетних до неї почали переслідувати. Звинувачують учасників у “антиконституційній діяльності” та спробі створити так званий „всесвітній халіфат“. Після окупації Криму у 2014 році окупанти поширили дію свого законодавства і на захоплений Крим. У причетності до Хізб ут-Тахрір почали звинувачувати і кримчан-мусульман, таким чином посиливши тиск на кримських татар за незгоду з окупацією півострова.