З початком російської агресії проти України у 2014 р. перед сферою охорони культурної спадщини постали нові виклики.
За характером і масштабом порушень з боку державиагресорки російсько-українська війна актуалізувала проблеми, співмірні з досвідом великих воєнних конфліктів XX століття.
Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 р. руйнування, привласнення, використання пам’яток в практиках індоктринації набули особливо загрозливих
масштабів.
Водночас досвід, накопичений українськими фахівцями в сфері документування порушень та збереження культурної спадщини в умовах повномасштабної конвенційної війни, є унікальним і потребує подальшого осмислення та репрезентації в ширшому професійному та академічному
контексті.
Це дослідження є логічним продовженням попередньої роботи, присвяченої наслідкам порушень норм міжнародного гуманітарного права у сфері захисту культурних цінностей на території об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора» (2025).
Метою цього дослідження є аналіз впливу масштабного фортифікаційного будівництва в період бойових дій у Криму на збереження історико-культурного ландшафту Західного Криму.
У межах цієї праці увага фахівців зосереджена на об’єктах культурної спадщини, розташованих на західному узбережжі тимчасово окупованої території Криму, зокрема:
пам’ятка археології національного значення
«Археологічний комплекс “Усть-Альмінський”: городище і
некрополь» (охоронний № 010008-Н, постанова Кабінету
Міністрів України № 928 від 03.09.2009);
пам’ятка археології місцевого значення «Поселення
“Панське-I” та могильник» (охоронний № 2367-АР, наказ
Міністерства культури України № 42 від 28.01.2014);
пам’ятка археології місцевого значення «Кульчукське
городище (Червоний курган)» (охоронний № 1788-АР,
наказ Міністерства культури України № 42 від 28.01.2014);
об’єкт культурної спадщини «Городище “Беляус”
і Беляуський могильник» (рішення Кримського
облвиконкому № 595 від 05.09.1969).
Завданнями цієї роботи є:
- визначення структури та етапів формування історикокультурного ландшафту регіону;
- аналіз системи охорони історико-культурного ландшафту
та юридичного статусу пам’яток; - оцінка сучасних загроз культурній спадщині та наслідків
втрати культурного шару.
Окремо зазначимо, що об’єкт культурної спадщини «Городище “Беляус” і Беляуський могильник» належить до категорії щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, які перебувають на обліку, однак ще не внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Добір об’єктів різного рівня значення (національного та місцевого), а також об’єктів, що мають статус щойно виявлених, не є випадковим. Це дозволяє стверджувати, що для окупаційної влади визначальним фактором є просторове розташування таких об’єктів і їхня придатність для військової
інфраструктури, а не культурна цінність чи охоронний статус.
Методологічною основою дослідження є ландшафтноархеологічний та системний підходи, що передбачають розгляд культурного ландшафту як комплексного історикопросторового утворення, сформованого внаслідок взаємодії природних, соціальних та культурних чинників.
Додатково в роботі застосовано аналіз супутникових знімків, які дають можливість відстежувати просторову динаміку освоєння територій і фіксувати зміни стану пам’яток та прилеглих
ділянок унаслідок земляних і будівельних робіт.
Дослідження підготовлено в партнерстві громадських організацій «Кримський інститут стратегічних досліджень» (далі — КІСД) та «Центр просторових технологій» (далі — ЦПТ)
за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Свідчення спадщини: просторове документування злочинів у Криму».
https://ciss.org.ua/files/site/page_file//20260325/67hsr4mzbxe_rvs5fcdyxg.pdf