Зникаюча спадщина: що відбувається з Херсонесом в окупації

Кримський інститут стратегічних досліджень (КІСД) та Центр просторових технологій презентували результати дослідження щодо наслідків порушень міжнародного гуманітарного права у сфері захисту культурних цінностей. Особливу увагу було приділено об’єкту Світової спадщини ЮНЕСКО — “Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора”. Експерти наголосили на понад 85 незаконних археологічних втручаннях, негативному впливі окупації та втручанні російської православної церкви, а також запропонували нові підходи до моніторингу культурної спадщини в умовах обмеженого доступу.

Масштаби незаконних археологічних втручань

За результатами дистанційного моніторингу, на території Херсонесу Таврійського та його хори зафіксовано понад 85 випадків незаконних археологічних робіт. Ці дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та спричиняють непоправну шкоду культурному надбанню України.

“Ми бачимо систематичні спроби змінити історичний ландшафт цього унікального місця. Незаконні розкопки ставлять під загрозу не лише збереження пам’ятки, а й можливість її наукового дослідження”, — зазначив Денис Яшний, голова моніторингової групи ГО КІСД.

Вплив окупації та російської православної церкви

Окупаційна влада активно втручається у функціонування об’єкта, змінюючи його історичний і культурний контекст. Особливу роль у цьому процесі відіграє російська православна церква, яка фактично узурпувала значну частину Херсонесу. “Внесення змін до вигляду пам’ятки без дотримання міжнародних норм та стандартів веде до її деформації як об’єкта Світової спадщини”, — наголосила Олена Кленіна, професор університету А. Міцкевича (Познань, Польща).

Нові методи моніторингу культурної спадщини

В умовах обмеженого доступу до тимчасово окупованих територій розробка нових методів моніторингу стає критично важливою. Експерти представили сучасні технології дистанційного контролю, що дозволяють отримувати дані про стан пам’яток, не ризикуючи безпекою дослідників.

“Ми використовуємо супутникові знімки, алгоритми штучного інтелекту та інші методи для відстеження змін на території Херсонесу. Це дає змогу оперативно фіксувати загрози та документувати факти порушень”, — розповіла Олександра Закревська, представниця ГО Центр просторових технологій.

Експерти наголосили, що збереження Херсонесу Таврійського — це спільна відповідальність міжнародної спільноти. Вони закликали ЮНЕСКО та інші міжнародні організації до посилення моніторингу та запровадження санкцій проти осіб, причетних до знищення культурної спадщини.

“Світова спільнота має реагувати на ці злочини. Ми не можемо дозволити, щоб історія Херсонесу переписувалася під диктовку окупантів”, — підсумувала Альона Пєтрікєй, комунікаційна менеджерка КІСД.

Пресконференція стала важливим кроком у приверненні уваги до проблеми, яка потребує негайного вирішення на міжнародному рівні.