30 червня в Києві пройшов П’ятий форум Експертної мережі Кримської платформи.
https://www.youtube.com/embed/yPQ8hrjnuS0?si=UcXoGt4GFLdwV5qP
Під час відкриття заходу Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначила, що в рамках Форуму учасники обговорюють безпеку в Чорному морі, реальні сценарії деокупації півострова та механізми притягнення до відповідальності за міжнародні злочини.
“На сьогодні український народ демонструє стійкість, незламність, попри всі виклики, попри біль втрат, попри щоденні руйнування. Але Російська Федерація і російська агресія продовжують забирати життя цивільних, життя військових, життя дорослих і життя дітей”, – наголосила у вступному слові голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. Після її слів учасники вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Заступник міністра закордонних справ Євген Перебийніс під час відкриття форуму нагадав, що Україна захищає не лише свою незалежність і територіальну цілісність, а й міжнародне право.
Він нагадав, що Міжнародна Кримська платформа з початку створювалася як довгостроковий механізм консолідації зусиль щодо деокупації Криму.
Перебийніс висловив переконання, що попри всі виклики міжнародне право залишається потужним інструментом боротьби. Україна далі працює над формуванням коаліції для підтримки України. Він відзначив роботу експертної мережі, яка формує аналітику та рішення для урядів різних країн світу.
“Механізм Кримської платформи працює. Попри спроби Росії нав’язувати світу, що питання Криму вирішено, міжнародна спільнота його не визнає. Крим залишається в центрі дискусій щодо порушень Росією прав людини та міжнародного дискурсу”, – сказав Перебийніс і наголосив, що Крим обов’язково буде деокупований.
Шарлотта Сюрен, тимчасова повірена в справах Великої Британії, повідомила, що Велика Британія і надалі підтримує принцип невизнання тимчасово окупованих Росією українських територій як російських та підтримуватиме Україну. Сполучене Королівство також продовжує працювати з Україною та партнерами над санкціями за порушення, документуванням міжнародних злочинів та притягненням до відповідальності.
Перша панельна дискусія була присвячена ефективному правосуддю
Віталій Секретар, перший заступник керівника прокуратури АР Крим та м. Севастополя, зауважив, що через обмежені ресурси та відсутність доступу до Криму вкрай важливою є допомога громадських організацій у зборі доказів. Він також навів приклади успішної міжнародної взаємодії, зокрема затримання російського археолога в Польщі та арешт у Швеції судна «тіньового флоту», що вивозило зерно через порти ТО Криму.
Своєю чергою, менеджер з адвокації Ukrainian Legal Advisory Group (ULAG) Арьє Мора окреслив пріоритети Міжнародного кримінального суду: «Ми знаємо, що є основні пріоритети наразі, які в Міжнародному кримінальному суті по Україні розглядаються, пов’язані з депортацією дітей, з атаками на критичну інфраструктуру… Однак, коли будуть нові арешти, чи вони є вже, але про них ніхто не сказав, – таке теж буває… З нашого боку все, що ми можемо, – це робити і також закликати інших посилювати Міжнародний кримінальний суд, тому що зрештою його мандат для нас є унікальним…».
Дарина Підгорна,правова експертка та аналітикиня в «Товаристві Рафаеля Лемкіна», звернула увагу на те, що класичне правосуддя зосереджене на топ-посадовцях, іноді ігноруючи інтереси звичайних потерпілих.
“Дуже часто з цієї оптики випадають власне ті, проти кого вчиняються ці порушення. Це безумовно потерпілі… які власне і потребують певної сатисфакції, певного визнання їхніх страждань не лише через судові механізми… Ми все одно переслідуємо мету покарати людей, які стоять в цьому вищому політичному ешелоні… Але злочини на полі вчиняють зовсім інші люди…», – зауважила Підгорна.
У рамках другої панельної дискусії експерти обговорили стратегії звільнення Криму в умовах геополітичних змін.
Ілля Павленко, генерал-майор, заступник начальника Головного управління розвідки МО України (2015-2020 рр.), розповів про принципову зміну ситуації навколо тимчасово окупованого півострова, зокрема перехід від точкових ударів до системної оперативної ізоляції російської військової машини в Криму.
“Фактично ми перейшли від фактів ударів по окремим важливим військовим цілям до системного тиску на спроможність Росії використовувати Кримський півострів як військовий плацдарм… Територія Криму не є вже таким безпечним тилом, а перетворилася на небезпечний військово-логістичний хаб, де є постійні ризики, де логістика стала напруженою… Це скоріше правильно називати оперативна ізоляція спроможностей російської військової машини…», – розповів Павленко.
Андрій Клименко, керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та головний редактор BlackSeaNews, проаналізував зміну логістики російського нафтового експорту.
Спікер зазначив, що після ударів по російських НПЗ, експорт сирої нафти через Балтійське море сягнув рекордних показників, що вимагає від України та союзників переходу до більш рішучих дій і відмови від «імітації» санкційного тиску.
«Треба надалі посилювати складову морської війни. Треба блокувати російський експортні потужності в портах… У України немає тут іншого виходу, ніж посилювати цю морську війну… ми маємо проводити зараз загально скоординовану лінію на те… про те що наша тільки військова поразка сучасного видання російської імперії може зробити її відносно безпечною на якийсь термін», – наголосив Клименко.
Своєю чергою військовий аналітик, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь назвав ТО Крим «центром гравітації» РФ та акцентував на його визначальній ролі у стратегії перемоги України. Самусь пояснив, що окупація півострова у 2014 році стала поштовхом для спроб Путіна відновити «Радянський Союз 2.0», а сьогоднішнє повернення Криму у військово-стратегічний контекст дає Україні шанс розіграти стратегічну пастку для агресора.
Директор Євразійського центру, Atlantic Council Джон Хербст наголосив на стратегічній важливості ударів по військових об’єктах у ТО Криму та їхньому впливі на зміну політичної риторики у Сполучених Штатах.
“Україна впродовж наступних двох років зможе закінчити цю війну. Може навіть і раніше. Ваша повітряна кампанія серйозно впливає на позицію Росії і особливо, що стосується ситуації в Криму… Це руйнує логістику Росії і навіть сприйняття людей у Росії цієї війни і створює серйозні політичні проблеми для Путіна… Дійсно, йдеться про ізолювання Криму. І це вказує на дуже велику таку вразливість Путіна. Це удар йому під дих…», – резюмував Хербст.
Під час третьої панельної дискусії учасники обговорили боротьбу за ідентичність на ТОТ АР Крим.
Постійна Представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко розповіла про різке посилення репресій на тимчасово окупованому півострові після 2022 року та створення окупантами моделі, що унеможливлює публічне вираження власної позиції.
«За 12 років окупації Російська Федерація розбудувала таку модель, в якій просто неможливо мати власний голос… Якщо десь є, наприклад, поєднання жовто-блакитного кольору, який схожий на прапор України, це точно буде переслідування адміністративне, а після цього – кримінальне… Зберігати свою ідентичність в таких умовах є надзвичайно складно… бо транслювати її там – це просто фізично небезпечно», – зазначила спікерка.
Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, наголосив на необхідності сприйняття Криму не просто як стратегічної території чи військового плацдарму, а насамперед як батьківщини корінних народів. Він закликав до активної підготовки до деокупації вже зараз, зокрема через відновлення історичної топонімії та розробку освітніх програм, щоб протидіяти наслідкам десятирічної російської асиміляції та русифікації молоді на півострові.
Керівниця напрямку національної адвокації ЦГП «Альменда» Валентина Потапова звернула увагу на небезпеку цілеспрямованого впливу на політичну свідомість молоді на ТОТ України та пояснила, як російська система освіти використовує дітей як головну мішень для своєї пропаганди.
«Набагато страшніше – це сформована політична свідомість. І саме політична свідомість молоді та дітей в окупованому Криму є головна мішень Російської Федерації… Небезпека полягає в тому, що політична свідомість дітей, вона спрямована на те, як людина оцінює світ, як вона оцінює війну… У наших дітей на окупованих територіях війна стає нормою. І вся система освіти Російської Федерації побудована на тому, щоби війна стала нормою, а агресія була виправдана», – зазначила Потапова.
Андрій Луцик, експерт Регіонального центру прав людини висвітлив роль культурної спадщини в умовах окупації.
Він підкреслив, що агресор використовує культурні об’єкти як зброю для легітимізації своєї присутності та системного стирання українського минулого Криму.
«Російська Федерація перетворює культурну спадщину на зброю в своїх руках. І основним наративом, який ми бачимо, є легітимізація присутності через культурну спадщину. Тобто це привласнення продовжується в наративі, що Крим – це не Україна… Сучасне міжнародне право не може описати в повному обсязі всі політики злочинів РФ, тому потрібно створювати нові інструменти, щоб дати цій політиці справжню назву – геноцид українського народу», – зазначив Луцик.
В тексті використані матеріали Зміни, “Голосу Криму“, qirim.news, Суспільне.Крим.