23 березня у Молдові відбулася Третя Чорноморська безпекова конференція Міжнародної Кримської платформи, яка об’єднала представників урядів, міжнародних організацій, експертного середовища та сектору безпеки і оборони. Учасники обговорили ключові виклики безпеки в Чорноморському регіоні, наслідки російської агресії та шляхи посилення регіональної співпраці.
Зі вступними словами виступили Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, міністр закордонних справ Республіки Молдова Міхай Попшой, міністр оборони Республіки Молдова Анатолій Носатий і Генеральний секретар Чорноморського економічного співробітництва Лазар Команеску. З відеозверненнями до учасників також звернулися Віцепрезидентка Європейської Комісії, Висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас та Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
У своєму виступі Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що безпека Чорного моря є ключовою для Європи та світу, підкресливши системне використання Росією регіону як інструменту тиску. Водночас міністр відзначив спроможність України змінювати ситуацію й закликав до посилення міжнародних дій, санкцій і деокупації Криму як передумови стабільного миру.
“Ми маємо відновити мир та свободу навігації в Чорному морі. Чорне море має знову ж таки стати мирним морем і безпеками, з правилами та функціонуючими ланцюжками постачання. Тим не менше, сьогодні ми можемо побачити, що це море російської війни”, — наголосив Андрій Сибіга.
Захід продовжився першою панельною дискусією “Огляд останніх змін у безпековому середовищі Чорноморського регіону. Оцінка функціонування Чорноморського коридору до українських портів як життєво важливої економічної артерії”, під час якої учасники обговорили ключові аспекти безпекового середовища та ролі зернового коридору як критичного елементу економічної стійкості України.
У рамках панелі виступила Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко. Вона розповіла про порушення прав людини в Криму, зокрема політичні переслідування, застосування тортур, обмеження свободи віросповідання та погіршення екологічної ситуації, а також звернула увагу на мілітаризацію дітей і молоді.
“Діти в Криму перебувають під впливом пропаганди з початкової школи. Їх навчають повному циклу управління дронами, що свідчить про цілеспрямоване залучення молоді до війни”.
Друга панельна дискусія — “Вирішення ризиків, пов’язаних із морською безпекою та свободою судноплавства в Чорному морі, зокрема тих, що спричинені російською агресією, а також пошук практичних рішень і посилення безпекової співпраці між прибережними державами Чорного моря” — була присвячена загрозам для морської безпеки та стабільності судноплавства. Спікери обговорили ефективність роботи Чорноморського коридору в умовах постійних атак, його значення для глобальної продовольчої безпеки та необхідність посилення міжнародної підтримки.
Під час панелі офіцер Військово-Морських Сил Збройних Сил України Євген Демченко наголосив, що ефективність Чорноморського коридору слід оцінювати з урахуванням постійних безпекових загроз, з якими стикається Україна. Він підкреслив, що Росія системно атакує портову інфраструктуру та судноплавство, використовуючи ракети й дрони, які постійно вдосконалюються.
“Попри колосальний тиск і постійні атаки, Україна змогла відновити роботу коридору і навіть збільшити обсяги експорту. Це доводить, що ми залишаємося надійним партнером і здатні забезпечувати безпеку навігації навіть у таких умовах”.
Під час третьої панельної дискусії “Стратегічне значення безпеки Чорного моря як основи європейської морської стратегії та елементу архітектури безпеки Європи: регіональна співпраця та взаємодія” учасники обговорили роль Чорноморського регіону у формуванні європейської безпекової архітектури. Зокрема, йшлося про необхідність посилення стійкості до військових, економічних і гібридних загроз, розвитку ефективних механізмів співпраці, а також важливість енергетичної безпеки, захисту критичної інфраструктури та економічної взаємодії для довгострокової стабільності.
Четверта панельна дискусія — “Забезпечення морської безпеки через регіональну співпрацю та нарощування спроможностей у межах наявних безпекових механізмів, зокрема шляхом обміну досвідом і найкращими практиками. Поширення досвіду України у застосуванні сучасних технологій у веденні війни” — була присвячена впровадженню інноваційних підходів у сфері безпеки.
Учасники обговорили масштабування українського досвіду застосування морських дронів, інтеграцію безпілотних технологій у стратегії стримування та розвиток оборонних спроможностей регіону.
Представник Сил безпеки і оборони України Олександр Кильчицький наголосив на необхідності адаптації підготовки європейських військових до реальних умов сучасної війни та підкреслив готовність України ділитися власним бойовим досвідом із партнерами. За його словами, саме практичний досвід визначає ефективність військових підрозділів і є ключовим фактором у протидії сучасним загрозам:
“Україна готова ділитися своїми надбаннями та знаннями, які написані кров’ю наших військових”.
Третя Чорноморська безпекова конференція Міжнародної Кримської платформи підтвердила свою роль як дієвого майданчика для консолідації міжнародних зусиль — від спільного розуміння безпекових викликів до напрацювання практичних рішень задля підтримки України, зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні та формування стійкої європейської безпекової архітектури.