До ООН направили звіт щодо шкоди екосистемі Криму через російську окупацію та повномасштабну війну РФ проти України

Кримськотатарський Ресурсний Центр надіслав до Офісу Верховного комісара ООН з прав людини аналітичний звіт про шкоду, яку російська федерація завдала екосистемі Криму внаслідок тимчасової окупації та повномасштабної війни проти України.

Документ буде використаний у глобальному дослідженні Верховного комісара щодо впровадження підходу, заснованого на правах людини, у цілях та завданнях Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми з біорізноманіття відповідно до положень Конвенції про біологічне різноманіття.

У звіті КРЦ наголосив на системному порушенні прав кримськотатарського народу в окупованому Криму, зокрема права на самоврядування, представництво та участь у прийнятті рішень, гарантованих Декларацією ООН про права корінних народів. Після заборони Меджлісу рф кримські татари втратили можливість впливати на питання збереження природного середовища, доступу до природних ресурсів, просторового планування, збереження культурної спадщини.

Експерти також задокументували серйозні втрати біорізноманіття на півострові внаслідок масштабного будівництва, військових навчань, варварської експлуатації природних ресурсів та недотримання міжнародного екологічного законодавства.

Особливий акцент у звіті зроблено на тому, що у сфері охорони біорізноманіття ситуація ускладнюється обмеженим доступом до традиційних природних ресурсів, що мають значення для збереження культури та способу життя кримських татар, зокрема у сфері рослинництва, збору лікарських трав, використання земель.

Кримськотатарський Ресурсний Центр закликав міжнародну спільноту:

  • посилити міжнародний моніторинг стану прав людини та біорізноманіття на окупованих територіях України;
  • підтримати зусилля громадських організацій у документуванні порушень прав людини та екологічних злочинів;
  • забезпечити участь корінних народів у формуванні природоохоронної політики, зокрема щодо збереження культурно значущих ландшафтів;
  • інтегрувати традиційні знання корінних народів у програми збереження біорізноманіття з дотриманням принципу FPIC (вільної, попередньої та поінформованої згоди);
  • забезпечити фінансову та технічну підтримку для реалізації положень Стратегії збереження біорізноманіття до 2035 року.

Приєднайтесь

Залиште контактну інформацію