Речник ВМС Збройних сил України, капітан 3-го рангу Дмитро Плетенчук розповів в інтерв’ю Radio NV, як Росія виводить із Чорного моря свої останні цінні кораблі, чи відновлюють у Криму склад ядерної зброї та що відомо про копіювання РФ українських морських дронів.
— Від вас ми почули напередодні про вихід останнього сторожового корабля Російської Федерації з Чорного моря. Аби ми не робили своїх власних здогадок, розкажіть нам, будь ласка, що це такий за сторожовий корабель, кого він мав стерегти, і що означає глобально вихід цього борту з нашого Чорного моря?
— Стерегти він, звісно, мав територіальні води так званої Російської Федерації, зокрема ті води, які вони помилково називають своїми, тобто води навколо нашого українського Криму. Це 12-мильна зона, яка фактично, згідно міжнародного права, є суверенною територією держави. Але вони помилково опинилися в Криму, вирішивши, що це їхня територія.
Тобто цей корабель є вже досить старим, супроводжувало його кілька суден забезпечення, ймовірніше за все, на випадок втрати ходу. Але тим не менш він доволі ударним темпом дістався до Новоросійську, тому що нікому з російських екіпажів зайву годину перебувати в акваторії Чорного моря не хочеться. І, відповідно, зараз він знаходиться в пункті базування Новоросійськ.
Сторожові кораблі, вони, в принципі, призначені для охорони водного району. Це доволі озброєна одиниця. Тому ми бачимо такий кейс, який є симптоматичним, коли Росія рятує останні свої цінні активи, тому що сторожовий корабель — це все ж таки доволі серйозна одиниця.
Ви бачите, що насамперед вони вивели більш нові проєкти, наприклад, такий як [корабель] Павел Державин, який, до речі, пішов так само з двома пошкодженнями до Новоросійську, отриманими якраз на зовнішньому рейді в Криму. І зараз вони забирають вже решти цих активів, такі як п’ятдесятирічний сторожовий корабель. Відчуття безпеки, ймовірніше за все, не на тому рівні, яке дозволяє ці одиниці далі тримати в Криму.
— Пане Дмитре, скажіть, будь ласка, витіснивши з Чорного моря нашого ворога, є інформація, що зараз з Каспію ворог теж запускає ракети по Україні. Чи це підтверджується, чи стане це основним місцем ракетних ударів? Що можете про це розповісти, що ми фіксуємо?
— Наразі ми підтвердити офіційно цю інформацію не можемо. Таких верифікованих даних немає, що вони використовували акваторію Каспійського моря для того, щоб обстрілювати Калібрами, наприклад, територію України. Суто технічно це можливо.
Там є, наскільки мені відомо, чотири одиниці носіїв крилатих ракет. І технічні характеристики цих ракет дозволяють з цієї акваторії діставати до території України. В принципі, на акваторії Каспію вони періодично роблять пуски ракет повітряного базування. Це для них стала практика. В першу чергу вона викликана тим, що є велика кількість нештатних сходів. І для того, щоб не повторювати ситуацію, яка у них відбувається у Бєлгородській народній республіці, коли падають ракети на їхніх громадян, вони це роблять над акваторією Каспію, незважаючи на ті наслідки, які вони мають для природного середовища.
— А щодо Азовського моря? Ми пам’ятаємо, здається, і ви це підтверджували, що ворог тепер буде пробувати активніше використовувати цю акваторію, попри те, що це доволі мілке море. Станом на зараз, що відомо про застосування ворогом спроби атакувати саме з цієї акваторії Україну?
— Якийсь період вони, ймовірно, вважали, що ця акваторія більш безпечна, принаймні в контексті морських дронів. Ми одразу сказали про те, що, ймовірніше за все, учбовий процес вони вирішили налагодити в Азовському морі, тобто планову підготовку особового складу. Тому що перехід в Азов співпав з початком нового навчального періоду в Чорноморському флоті так званої Російської Федерації. Проте, відпрацювавши курсові задачі, відстрілявшись з одного з кораблів, вони акваторію Азовського моря покинули. І великі десантні кораблі, і носії крилатих ракет.
— Витіснення ворога з Чорного моря, очевидно, нам дозволяє вільніше проводити розмінування. Наші три країни-партнери це почали робити. Які попередні результати? І чи не заважають росіяни цій роботі? Тому що загроза точно існувала. Що про це відомо?
— Загроза нікуди не поділася, тому що, на жаль, незважаючи на те, що ми звільнили нашу акваторію від присутності російських кораблів, там доволі широко представлена російська авіація. Вона зараз відіграє домінуючу роль, на жаль, це треба визнавати, в акваторії Чорного моря. Тому, звісно, що ніякі повномасштабні операції з розмінування в нашій акваторії наразі поки що неможливо провести. Ми їх проводимо в щоденному режимі, звісно, не в тому об’ємі, але з єдиною метою — забезпечити безпеку цивільного судноплавства.
Щодо наших партнерів, так, вони вимушені так само реагувати на ці виклики, тому що ми всі маємо спільну проблему, тому що ми всі в Чорному морі маємо спільного сусіда — Російську Федерацію так звану. І так, міни періодично потрапляють в територіальні води як в Румунії, так і в Болгарії, Турецької республіки, навіть Грузії. Потрапляли навіть до турецької протоки, до Босфору. Тому, відповідно, ці країни так само діють в цьому напрямку.
Щодо нашої акваторії, допоки не буде повністю закінчено бойові дії, допоки не буде відкрито, відповідно, турецькі протоки, які зараз закриті згідно Конвенції Монтре, про проведення повномасштабної, повноцінної операції з розмінування акваторії Чорного, бажано і Азовського моря, не йдеться, на жаль.
— Ви згадали про російську авіацію над Чорним морем. Скажіть, а це морська авіація? Тому що ми тут, я пам’ятаю, добре попрацювали, щоб, наприклад, аеродроми в тому самому тимчасового окупованому Криму для росіян були максимально небезпечним місцем для базування. Чи йдеться загалом про їхню тактичну авіацію?
— Так, збільшилася морська авіація, але тут бувають різні гості і, відповідно, сказати, що це на 100% лише морська авіація, я не можу. Тому що парк машин, яким вони замістили зараз патрулювання в акваторії кораблями, представлений усіма наявними варіантами. Тому сказати напевно, що це саме за підрозділи, наразі не можна.
— Писали медіа, що в Криму відновлюють склад ядерної зброї і ремонтують десантний корабель. Йдеться про завод в Керчі. Спершу про десантний корабель розкажіть нам, будь ласка. Чи справді є такий борт, який там ремонтують, і не мали змоги відтягнути його в той самий Новоросійськ?
— Їх там цілих п’ять одиниць, серед них Костянтин Ольшанський, і ще чотири одиниці – Азов, Ямал, Мінськ, і ще є п’ятий борт. Так, вони перебувають на ремонті, вони намагаються їх відновити. Минулого разу, коли вони дві одиниці відновили, при тому один з них був Костянтин Ольшанський, який вони до цього дев’ять років грабували, а на десятий рік з’ясували, що його відновити легше… Після відновлення ці дві одиниці мали вийти на ходові випробування, в цей момент по ним було завдано удар Збройними силами України, тому вони залишилися на ремонті.
У принципі, ця ситуація залишається дивною. Ремонтувати в Криму щось доволі небезпечно направду. Але нехай вони витрачають свої зусилля, ресурси, фінанси, ми почекаємо для того, щоб вдарити наступного разу.
Щодо сховища, я цю інформацію бачив, наразі підтвердити її не готовий.
— Росія переважно, якщо виготовляє якісь озброєння, вона полюбляє просто скопіювати, вкрасти, грубо кажучи, той чи інший зразок. І от зараз є повідомлення про те, що вони пробують відтворити українські морські дрони, здається, навіть йшлося в медіа про Магура. Скажіть, будь ласка, чи є у нас інформація про втрату якогось такого дрона і, можливо, що він потрапив до рук ворога? Чи такої інформації верифікувати, підтвердити ми не можемо?
— Ми не отримували жодного разу дані щодо втрати саме українських дронів. Справа в тому, що якби це був факт, повірте, вони б це показали. Вони б його виставили на Червоній площі і всі б з ним фотографувалися. Тому сказати напевно, що такі факти були, я не можу.
Звісно, ворог вивчає як нашу тактику, так і наше озброєння. І вони неодноразово так само в своїх ТВ-шоу розповідали про те, що вони обов’язково цю галузь будуть розвивати, називали навіть конкретні моделі. Одна з них, пам’ятаю, називалася Одуванчик. Але наскільки це буде застосовано на практиці, ми зможемо побачити згодом.
Ворог вчиться насправді. Недооцінювати його в цьому контексті не варто. Вони завжди шукають протидію на нашу дію, і тому кожна наша наступна дія є унікальною. Вона відрізняється від попередньої тактики застосування. Саме через те, що ворог завжди шукає спосіб як нам протистояти і він його знаходить. Тому кожна з цих операцій фактично є унікальною щодо застосування цих дронів.
Окрім того, скопіювати технологію — це ще насправді не все. Кожна така операція — насамперед це планування, розвідка, це саме рівень вміння застосування цього озброєння. Коли всі ці фактори співдпадають, збираються докупи, з них будується концепція застосування, тоді це має сенс. І враховуючи те, що Україна зараз є світовим драйвером у застосуванні безекіпажних морських дронів, можна сказати, що Росія в цьому плані має від нас досить суттєве відставання.
— Ми час від часу, коли говоримо з вами, дозволяємо собі, як журналісти, трохи запитувати про ситуацію у тимчасово окупованому Криму. Чи станом на зараз якась підготовка до втечі фіксується, або якась підготовка до того, що Україна буде звільняти півострів? Тому що, мені здається, останні потужні атаки по Криму і інформація про те, що скоро ми отримаємо F-16, вони повинні впливати на ворога.
— Я можу лише констатувати те, що є зміни настроїв, приходить розуміння, що «Россия тут не навсегда». У цьому контексті зміни ментальні, психологічні є. Звісно, це впливає на інвестиційний клімат, звісно, це впливає на місцевий туризм І, відповідно, це впливає на важкість того тягаря, яким Крим стає для Російської Федерації. Тому що дотації, відповідно, мають збільшуватися, доходність падає і, звісно, це буде призводити до подальшого погіршення соціальної ситуації.
І так, це вже не той Крим, яким вони хизувалися 10 років тому. Не той рівень зарплат, проте той самий рівень цін. І деякі з місцевих, яких називають в Росії «понаехавшие», вони потроху починають розуміти, принаймні на рівні настроїв, що ситуація може змінитися. Такі настрої присутні.