Масова депортація українських дітей та порушення прав людини в окупованому Криму стали ключовою темою під час заходу «Одинадцять років російської окупації України: наслідки порушень прав людини для цивільних і дітей», що відбувся у штаб-квартирі ООН.
Захід був організований Постійним представництвом України при ООН, Постійним представництвом Литви при ООН та правозахисними організаціями.
Правозахисниці наголосили на важливості підтримки проєкту резолюції «Повернення українських дітей» та резолюції «Стан прав людини на тимчасово окупованих територіях України».
Зокрема, голова правління Ольга Скрипник розповіла про щонайменше 328 громадян України, які були позбавлені волі з політичних мотивів в окупованому Криму.
“Однак на всіх окупованих територіях утримується набагато більше цивільних осіб. Ми досі не знаємо точної кількості утримуваних цивільних осіб. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, до складу якого входять представники української влади та правозахисних організацій, підтвердив понад 2000 цивільних осіб, яких незаконно утримує Росія. Однак, за даними Генеральної прокуратури, утримується понад 15 000 цивільних осіб. Росія не надає інформації про них, часто тримає їх без зв’язку з зовнішнім світом. Росія також відмовляється звільняти цивільних осіб у рамках так званого взаємного звільнення“, – наголосила Ольга Скрипник.
Після повномасштабного вторгнення з кількох тисяч лише близько 400 цивільних осіб, утримуваних під вартою, було повернуто до України за угодами з Росією. Водночас на окупованих територіях продовжуються незаконні утримання.
“З огляду на це, важливо зазначити, що будь-які домовленості з Росією в рамках мирних планів щодо звільнення та повернення всіх цивільних осіб, утримуваних під вартою, будуть неможливі для реалізації, доки Росія не надасть перевірену інформацію про кількість цивільних осіб, утримуваних під вартою, та місця їхнього утримання. Росія не надає такої інформації вже багато років. Тому перевірений список усіх українських цивільних осіб, утримуваних під вартою на окупованих територіях, у Росії та в Білорусі, має бути невід’ємною частиною повернення цивільних“, – вважає правозахисниця.
Крім того, Ольга Скрипник нагадала, що російська пропаганда та дезінформація є частиною цілеспрямованої політики переслідування цивільного населення на окупованих територіях, знищення будь-якого опору та української ідентичності.
З 2014 року Кримська правозахисна група відстежує мову ворожнечі в російському медіапросторі. Після повномасштабного вторгнення в Україну характер відстежуваних заяв трансформувався в мову ворожнечі через прямі та публічні підбурювання до міжнародних злочинів. Послідовна маргіналізація, дегуманізація, демонізація та постійне називання українців нацистами досягалися за допомогою прямої, непрямої та маніпулятивної мови ворожнечі.
У жовтні КПГ подала повідомлення до Міжнародного кримінального суду, котре базується на доказах співучасті російських пропагандистів у міжнародних злочинах, зокрема у злочинах руйнування цивільної інфраструктури на території України.
Голова КПГ нагадала і про заклики російських пропагандистів до агресії проти Європи.
“Слід додати, що в поєднанні з цими закликами російські безпілотники цього року кілька разів порушували повітряний простір європейських країн. Тож проблема виходить далеко за межі цього, Україна є лише однією з кількох держав, які сильно постраждали від російської дезінформації, а Росія – однією з держав, які борються з правдою та пропагують насильство через дезінформацію. Тому для міжнародної спільноти саме час діяти, перш ніж дезінформація широко пошириться та негативно вплине на мільйони людей“, – підкреслила Ольга Скрипник.
Експертка Регіонального центру з прав людини Катерина Рашевська наголосила, що визначеність міжнародної спільноти є ключовою для повернення незаконно вивезених українських дітей та притягнення винних до відповідальності. Вона підкреслила, що «амністія для всіх злочинців не є варіантом» і що Росія має повернути дітей негайно й безумовно через незалежний міжнародний механізм, пише Укрінформ.
Представниця Центру прав людини ZMINA Тетяна Жукова закликала делегації «стати голосом тих, кого переслідують», робити публічні заяви, надсилати листи політв’язням і долучатися до міжнародних коаліцій, зокрема спрямованих на повернення цивільних заручників та створення трибуналу щодо злочину агресії.
Співкоординаторка CrimeaSOS Сабіна Іліас нагадала, що для кримських татар питання окупації є екзистенційним. «Для кримських татар це питання не лише ідентичності, а й виживання. Якщо наш народ залишиться в окупації, ми перебуваємо під загрозою зникнення», — сказала вона. Вона закликала голосувати за обидві резолюції – щодо повернення дітей, а також про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях.
Постпред Литви при ООН Ритіс Паулаускас наголосив, що міжнародна спільнота має залишатися об’єднаною та наполегливо домагатися від Росії повернення кожної незаконно вивезеної української дитини, наголосив постпред Литви при ООН Ритіс Паулаускас. «Кожна дитина має бути ідентифікована, знайдена та безпечно повернена», — зазначив він.