Панельна дискусія «Кримський прецедент — ключ до справедливого миру». Україна має зосередити більше уваги на інформаційній частині підтримки ТОТ, зокрема Криму

Під час другої панельної дискусії «Кримський прецедент — ключ до справедливого миру» експерти зосередились на наслідках окупації Криму, що у 2014 році стала прецедентом, підірвавши засади міжнародного права та глобальну безпеку. Результатом багаторічної роботи держави та правозахисної спільноти є те, що окупація Криму, котра супроводжувалась масштабними порушеннями прав людини та міжнародними злочинами, отримала безпрецедентну оцінку у численних рішеннях міжнародних судів.

Україна в міжнародному суді довела, що росія силовим шляхом окупувала Крим та те, що агресором вчиняється послідовне та постійне порушення прав людини. Київ вчергове створив прецедент, коли рішення Європейського суду було винесено до того, як закінчилась активна, гаряча фаза війни. В міжнародній судовій практиці – це перший випадок. Таку думку висловила Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини. 

Натомість Ольга Куришко наголосила, що наразі триває робота над звітом стосовно вчинення представниками окупаційної адміністрації найбільш жорстоких злочинів – катування, згвалтування як злочинів проти людяності. 

“У випадках, коли цивільне населення на ТОТ не йдуть на співпрацю з окупантами, вони піддаються злочинам проти людяності. Які досить часто безсенсові – люди, які мають владу та зброю, відчувають безкарність та проявляють її не людським способом. Але процедура катувань написана по одній методичці. Зараз ми вже можемо говорити, що це державна політика росії”, –  зазначила фахівчиня. 

Україна має приділяти більше уваги інформаційній політиці, що стосується окупованих територій. Наразі є дефіцит інформації як на ТОТ, так і про окуповані території. На цьому наполягає Марія Красненко, експертка з питань внутрішнього переміщення та інтеграції. 

“В інформаційному просторі варто працювати на рівні людина – людина. На 12 році агресії відчутно послаблення у розбудові політики щодо окупованих територій. Це стало відчутним з осені минулого року. Зник вектор, який був важливий у розумінні того, чим ми опікуємось як держава, що матиме негативні наслідки для реінтеграції та деокупації”, – сказала Марія Красненко.

Приєднайтесь

Залиште контактну інформацію