24 листопада 2025 року, у столиці Швеції Стокгольмі, відбувся Четвертий Парламентський саміт Кримської платформи, який зібрав близько 70 делегацій в онлайн та офлайн форматах з близько 50 країн, включно з представниками міжнародних парламентських інституцій.
Серед учасників були делегації Бельгії, Болгарії, Естонії, Іспанії, Латвії, Литви, Ліберії, Ліхтенштейну, Молдови, Німеччини, Норвегії, Румунії, Сербії, Фінляндії, Хорватії, Швейцарії, а також Албанії, Австрії, Боснії і Герцеговини, Великої Британії, Греції, Данії, Ірландії, Ісландії, Італії, Люксембургу, Північної Македонії, Польщі, Португалії, Словаччини, Словенії, Франції, Чехії, Чорногорії, Вірменії, Аргентини, Демократичної Республіки Конго, Нідерландів, Парагваю та Перу. У відеоформаті виступили Австралія, Гватемала, Канада, Коста-Ріка, Малайзія, Мальта, Нова Зеландія, США та Японія.
На саміті були присутні представники Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, Північної Ради, Міжпарламентського союзу та Європейського парламенту.
У церемонії відкриття Четвертого Парламентського саміту Кримської платформи взяли участь Спікер Риксдагу Швеції Андреас Норлен, Президент України Володимир Зеленський та Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Андреас Норлен наголосив, що демократія і свобода зрештою виявляються сильнішими за своїх ворогів завдяки моральній перевазі та готовності вільних суспільств до боротьби. Він підкреслив незламність українського народу, історичну солідарність між Україною та Швецією і необхідність постійної готовності захищати не лише Україну, а й усю Європу від російської агресії, яка загрожує територіальній цілісності європейських держав.
У своєму виступі Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Кримська платформа продовжує привертати увагу до простої істини: кожна нація й кожна держава мають бути шанованими, а принципи, які забезпечували мир у Європі, мають бути захищені. Володимир Зеленський окремо зосередив увагу на необхідності реалізувати формулу «всіх на всіх» для звільнення українських військовополонених, цивільних заручників та дітей, викрадених Росією. Президент України підкреслив, що справжній мир можливий лише за умови невідворотної відповідальності агресора й повернення всіх окупованих територій, включно з Кримом.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук наголосив, що нині настає вирішальний момент боротьби — за Україну, за Європу, за тривалий і справедливий мир. Він звернув увагу на тиск, який відчуває українське суспільство через втрати, пропаганду та втому, але підкреслив, що є ще один, сильніший тиск — тиск сумління, пам’яті про жертв та відповідальності за майбутнє, який не дозволяє зупинити боротьбу. Стефанчук нагадав, що будь-який справжній мирний процес має ґрунтуватися на принципі «нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи» і не може допускати жодного правового визнання російської окупації чи обмежень для сил оборони України.
Міністерка закордонних справ Швеції Марія Малмер Стенергард наголосила, що реалії життя на тимчасово окупованих територіях — це залякування, страх і репресії: журналістів змушують мовчати, сім’ї розділяють, дітей виховують під безперервною пропагандою, а кримських татар переслідують за мову й віру. Вона окремо зупинилася на долі українських дітей, насильно вивезених до Росії, розлучених із батьками та поміщених в установи, де їх піддають ідеологічному тиску.
Під час пленарної дискусії учасники наголосили на неприпустимості зміни кордонів силою та небезпеці спроб умиротворення агресора. Вони підкреслили, що підтримка України зміцнює спільну безпеку, а також закликали посилювати санкції, працювати над конфіскацією російських активів, посилювати енергетичну стійкість Європи та забезпечувати відповідальність Росії за воєнні злочини і депортації.
Учасники також відзначали, що повернення окупованих територій прямо пов’язане з верховенством права і міжнародною безпекою. Вони застерігали від ілюзій щодо намірів Росії та підкреслювали, що будь-які домовленості мають гарантувати Україні довгострокову безпеку.
Під час дискусії підкреслювали системність російської агресії, згадували про значення санкційних пакетів, необхідність гуманітарної та відновлювальної підтримки, а також такі злочини, як незаконне вивезення українських дітей. Представники міжнародних інституцій звертали увагу на питання людської гідності, політичних ув’язнень, військовополонених і цивільних заручників.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголосив, що статус Криму неможливо розглядати як абстрактне геополітичне питання, відірване від територіальної цілісності України та прав корінного кримськотатарського народу. Він підкреслив, що Крим — це єдиний дім, серце й душа кримських татар, і закликав міжнародну спільноту усвідомити, що справжня деокупація півострова має включати відновлення історичної справедливості, гарантії прав корінного народу на самовизначення у складі України та звільнення всіх політв’язнів, яких переслідує російський окупаційний режим.
Крім того, учасники відзначали, що світ недостатньо серйозно сприйняв події 2014 року, і зараз потрібні рішучіші дії, зокрема підтримка довгострокових програм допомоги Україні. Виступи також торкалися теми ризиків мілітаризації Криму, зростання загроз у Чорноморському регіоні та використання Росією новітніх технологій.
Окремі делегації підкреслювали, що поступки агресору створюють небезпечні прецеденти і лише провокують подальшу агресію. Вони наголошували на потребі документувати злочини, протидіяти спробам знищити українську та кримськотатарську ідентичність та забезпечити відповідальність за депортації, тортури й руйнування.
Учасники також звертали увагу на те, що жодна формула миру не може ухвалюватися без України. У виступах звучали заклики протидіяти дезінформації, кіберзагрозам, зміцнювати енергетичну безпеку та зменшувати залежність від російських ресурсів. Експертне середовище наголосило на важливості невизнання окупації, дотримання Статуту ООН і повного виведення російських військ з української території, адже фіксація ліній окупації лише заохочує агресора.
Постійна Представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко підкреслила, що Крим перетворився на простір системних репресій, де тривають тортури, насильницькі зникнення та політичні переслідування. Вона наголосила, що міжнародні партнери мають посилити зусилля для звільнення всіх політв’язнів та підтримки мешканців окупованого півострова.
На полях Четвертого Парламентського саміту Кримської платформи провели, окремий семінар, який був присвячений викраденим українським дітям. У ньому взяли участь Натанієль Реймонд (Єльський університет), депутатка Альтингу Ісландії Тордіс Колбрун Рейкфйорд Гілфадоттір, депутатка Риксдагу та спецпредставниця ПА ОБСЄ Каріна Одебрінк, народна депутатка України й Віцепрезидентка ПАРЄ Олена Хоменко та депутат Риксдагу Маркус Вієхель. Вони говорили про системність викрадень, розрив українських родин, спроби насильного «перевиховання» дітей та їхню мілітаризацію. Представлені дослідження Єльського університету підтвердили існування великої мережі установ, підконтрольних російському уряду, куди переміщують українських дітей.
Окрім того, на полях четвертого Парламентського саміту Кримської платформи була представлена виставка “Crossroads – Sweden’s and Ukraine’s history through 1000 years”, що була присвячена історії перетину шляхів України та Швеції, показуючи, як політичні союзи, війни, дипломатія й культурні контакти формували спільний простір двох країн. Серед експонатів були оригінальні документи з архівів, у тому числі матеріали про союз Мазепи й Карла XII, лист кримського хана королеві Швеції, ранні свідчення про українсько-шведські зв’язки та артефакти, що підкреслюють взаємний історичний вплив.
За підсумками саміту країни-учасниці ухвалили спільну заяву. Вона підтверджує тверду підтримку територіальної цілісності України, засуджує російську агресію та передбачає необхідність деокупації всіх українських територій, звільнення політичних в’язнів, посилення санкцій, створення спеціального трибуналу за злочин агресії й запуск міжнародного механізму компенсацій. Заява також закликає забезпечити участь України в будь-яких мирних процесах та продовжувати міжнародні зусилля щодо захисту прав людини, культурної спадщини й екологічної безпеки в Криму.