Владислав Єсипенко народився 13 березня 1969 року в Кривому Розі. Після окупації Криму Росією у 2014 році він приєднався до команди “Крим.Реалії”, філії Радіо Свобода, щоб висвітлювати реалії життя кримчан в окупації. У матеріалах журналіст висвітлював блокування українських військових частин, переслідування кримських татар, репресії проти незалежної преси та інші випадки порушення прав людини.
10 березня 2021 року Владислава затримали співробітники ФСБ Росії після того, як він висвітлював акцію до дня народження Тараса Шевченка в Сімферополі. Йому інкримінували незаконне виготовлення та зберігання вибухових речовин. Під час утримання його піддавали тортурам, застосовуючи електричний струм, аби змусити зізнатися у злочинах, яких він не скоював. 16 лютого 2022 року так званий “суд” в окупованому Криму засудив його до шести років позбавлення волі та штрафу в розмірі 110 тисяч рублів. Пізніше термін ув’язнення скоротили до п’яти років.
Його дружина, Катерина Єсипенко, стала голосом боротьби за звільнення. У жовтні 2024 року вона виступила на Міністерській конференції Формули миру в Монреалі.
”Мій чоловік винен лише у тому, що інформував світ про те, що відбувається в окупованому Криму. Він знав, що це робити небезпечно, але його відданість своїй країні та правді були сильнішими за його страх. Його справа заслуговує на найвищу увагу світових лідерів. Я прошу присутніх сьогодні зробити все, що у ваших силах, щоб справа Владислава була пріоритетною і щоб повернути його додому”, – промовила у своєму виступі Катерина Єсипенко.
Напередодні конференції в Монреалі Національна спілка журналістів України звернулася до її учасників із закликом докладати зусиль для звільнення Владислава Єсипенка та інших незаконно засуджених Росією українських журналістів, а також припинення воєнних злочинів РФ проти цивільного населення. У заяві наголошувалося: “Ми закликаємо світову спільноту підтримати Формулу миру Президента України Володимира Зеленського, зокрема її четвертий пункт, що передбачає створення механізмів для безумовного звільнення депортованих осіб та цивільних полонених, зокрема журналістів, які утримуються з порушенням міжнародного права та навіть внутрішнього законодавства Російської Федерації”.
27 листопада 2024 року міжнародна правозахисна організація Freedom Now подала петицію до ООН з вимогою звільнення Владислава Єсипенка.
Нагадаємо, що за свою журналістську діяльність Владислав Єсипенко отримав державну стипендію імені Левка Лук’яненка (2021) та премію Американського ПЕН Barbey Freedom to Write Award (2022).
5 березня 2025 року партнери Платформи захисту журналістики Ради Європи закликали Росію негайно звільнити Владислава Єсипенка, підкреслюючи, що його ув’язнення є порушенням свободи слова та прав людини.
Менторкою Владислава Єсипенка цими днями стала Віцепрезидентка Бундерстагу Катрін Гьорінг-Екардт. Про це Віцепрезидентка Бундерстагу повідомила під час зустрічі з Постійною Представницею Ольгою Куришко у Німеччині.
“Саме той факт, що Владислав Єсипенко є журналістом, привів мене до того, що я захотіла його підтримати. Політв’язням потрібна увага та видимість у суспільстві”, – зазначила Катрін Гьорінг-Екардт.
Справа Владислава Єсипенка є нагадуванням про систематичні порушення прав людини в окупованому Криму. Міжнародна спільнота повинна продовжувати тиск на Росію, вимагаючи звільнення всіх незаконно утримуваних осіб.