Пленарна сесія розпочалася з виступу Постійної Представниці Президента України в Автономній Республіці Крим Таміли Ташевої.
Таміла Ташева звернула увагу на те, що, попри розгортання кампанії масових репресій після окупації Криму росіянами, жителі Криму продовжують боротись та чинити спротив окупації:
“Більше тисячі акцій спротиву та солідарності з материковою Україною по всьому Криму з 2022 року – це та реальність, яку багато хто не хоче помічати, чіпляючись за російські міфи про проросійський Крим. Але Крим, так само як і інші тимчасово окуповані Росією території, прагне бути звільненим”.
На завершення Постійна Представниця закликала міжнародну спільноту продовжувати підтримку України та Кримської платформи, зазначивши, що тільки спільними зусиллями можливо досягти справедливого миру і відновити територіальну цілісність України.
Спікерка Палати представників Кіпру Анніта Деметріу наголосила на тому, що російське вторгнення є не тільки атакою на Україну, але й порушенням міжнародного права:
“Україна має перемогти, Росія має бути притягнута до відповідальності за всі скоєні злочини. Захоплення Криму та спроби окупації є незаконними та ніколи не будуть визнані Кіпром”.
Заступник Голови Сенату Іспанії Хав’єр Марото та Спікер Парламенту Північної Македонії Афрім Гаші запевнили, що російсько-українська війна — це не лише війна України, а війна всього демократичного світу.
Спікер Палати представників Австралії Мілтон Дік зазначив, що Австралія виділила 1,3 мільярда австралійських доларів для допомоги Україні з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, що засвідчує, що вона є лідером у підтримці України серед держав, які не є членами НАТО.
Спікерка Парламенту Албанії Еліза Спіропалі зауважила на важливості підтримки плану України щодо справедливого миру, щоб відкинути постійну загрозу спільній безпеці у Європі та світі:
“Наша єдність і солідарність з владою та народом України – це боротьба за захист нашої цивілізації, побудованої на засадах свободи, права на самовизначення та священних прав усіх народів”.
Спікер Парламенту Мальти Анджело Фарруджа, Керівник Спільного комітету з питань закордонних справ та оборони Державних зборів Ірландії Чарльз Фланаган та Спікер Ландтагу Князівства Ліхтенштейн Альберт Фрік запевнили у незмінній підтримці незалежності України, відзначили стійкість українців у боротьбі за їхню свободу та підкреслили, що забезпечення тривалого миру можливе тільки дипломатичним шляхом.
Спікер Національної ради Швейцарії Ерік Нуссбаумер підкреслив, що парламентарі відіграють важливу роль на шляху до досягнення стійкого миру, та можуть долучитися до цього процесу багатьма способами, зокрема через прийняття законодавства, яке посилить допомогу Україні:
“Ми підтверджуємо, що незаконна окупація Криму та російська повномасштабна агресія – це порушення міжнародного права, що не має бути прийнято міжнародною спільнотою”.
Спікерка Ради кантонів Швейцарії Єва Герцог підкреслила, що Швейцарія є відданим учасником Кримської платформи з моменту її створення у 2021 році, і такі платформи є надзвичайно важливими, оскільки вони забезпечують можливості для узгодження діалогу та спільного розуміння.
Спікерка Конгресу депутатів Іспанії Франсіна Арменгол зазначила, що у травні 2022 року російський снаряд влучив у Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди, внаслідок чого від будівлі лишився лише пам’ятник українському поету та філософу. Вона процитувала Григорія Сковороду, наголосивши на тому, що один в полі не воїн, тому Іспанія твердо стоїть на боці України.
Спікерка Народних зборів Болгарії Рая Назарян, Заступник голови Парламенту Греції Іоанніс Плакіотакіс та Спікерка Національної асамблеї Сербії Ана Брнабич підкреслили незмінність позиції своїх країн щодо спроби анексії та окупації українських територій та запевнили у своїй підтримці незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Спікер Законодавчого Зібрання Королівства Тонґа Фатафехі Факафануа нагадав, що Тонґа послідовно голосує за резолюції ООН, які засуджують російську агресію проти України, у тому числі за резолюції з гуманітарних питань. Він наголосив на важливості колективної відповіді жорстоким діям Росії проти людяності та правосуддя:
“Мир — це не лише відсутність конфліктів, а насамперед — це наявність правосуддя, рівності та поваги до міжнародного права та правопорядку”.
Спікер Кнесету Ізраїлю Йоель Едельштейн наголосив, що він захоплений тим, як Україна, заручившись підтримкою міжнародної спільноти вчергове проводить таку велику міжнародну конференцію:
“Лише згуртувавшись разом, ми подолаємо ворога. Ми маємо гуртуватися, зло має бути покаране, і врешті-решт добро завжди перемагає. Обидві наші країни продовжують втрачати кращих синів та дочок наших народів, але зрештою перед нами яскраве майбутнє, і ми йдемо до нього”.
Заступник спікера парламенту Норвегії Свен Харберг підкреслив, що жодна країна Європи не є в безпеці, доки Росія впевнена, що її агресивні дії перемагають. Він зазначив, що оборонна війна в Україні безпосередньо стосується захисту демократії, тому партнери не повинні припиняти свою підтримку України:
“Норвегія не зупиниться, поки ми не побачимо суверенну, незалежну, демократичну та безпечну Україну. Шлях для цього чіткий і простий: Росія повинна негайно припинити війну і незаконну окупацію всіх українських територій, включно з Кримом”.
Заступниця спікера Палати громад Великої Британії Джудіт Каммінс підкреслила, що уряд Великої Британії продовжує обговорювати План Перемоги, представлений Президентом України Володимиром Зеленським, і залишається вірним принципу суверенітету України:
“Ми маємо пам’ятати, що порушення Росією суверенітету України не почалося з 2022 року, воно почалося з окупації Криму у 2014 році… Британія ніколи не визнає незаконну окупацію Криму, тому що Крим — це Україна,”.
Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Теодорос Руссопуло переконаний, що Росія має понести справедливе покарання за скоєні злочини на Міжнародному трибуналі. Вся демократична спільнота має стати свідком цієї події, яка забезпечить мир, який базуватиметься на справедливості та верховенстві міжнародного права.
Заступник Голови Палати представників Парламентської асамблеї Боснії та Герцеговини Деніс Звіздич підкреслив важливість створення міжнародного трибуналу для покарання всіх, хто скоїв воєнні злочини на території України, а також необхідність відновлення міжнародного порядку, заснованого на правилах і санкціях:
“Міжнародна спільнота повинна посилити військову та економічну допомогу Україні, адже в іншому випадку війна триватиме, а світ закриватиме очі на жахливі злочини, як це сталося в Боснії та Герцеговині у 1995 році”.
Заступник Голови Парламенту Чорногорії Ніколла Цамай нагадав, що Чорногорія була першою країною, яка не входила до складу Європейського Союзу, що засудила військову агресію Російської Федерації проти України.
Віцеспікер Сенату Бельгії Андріс Гріффруа наголосив на підтримці Бельгією Формули миру, запропонованої Президентом України Володимиром Зеленським, а також закликав інші країни застосовувати санкції та збільшувати військову і гуманітарну допомогу Україні для захисту від агресора. Російська агресивна війна порушує архітектоніку безпеки у Європі, руйнуючи ринки енергетики та впливаючи на критичну інфраструктуру України.
Заступник спікера парламенту Швеції Кеннет Густаф Форслунд підкреслив, що світ усвідомлює амбіції Росії, відзначаючи 10-ту річницю окупації Криму у 2024 році, війну в Луганську та Донецьку, а також 3 роки повномасштабного вторгнення:
“Україна бореться за своє право на існування, за право обирати свій власний шлях у межах європейського та глобального порядку безпеки, а також за забезпечення мирного майбутнього для всіх нас”.
Заступник спікера Великої національної асамблеї Туреччини Бекір Боздаг наголосив на важливості підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, підкресливши, що Туреччина бере активну участь у діяльності Кримської платформи:
“Конфлікт в Україні розпочався з несправедливої та незаконної окупації Криму 10 років тому. Туреччина завжди була одним із найсильніших прихильників України”.
Заступник голови Національної Ради Словаччини Петер Жіґа згадав, що війна в Україні має безпосередній вплив на суспільну, економічну, соціальну та безпекову ситуації громадян Словаччини:
“Мирна, незалежна, демократична, та квітуча Україна, інтегрована у європейські структури (після виконання певних умов) та в межах міжнародно визнаних кордонів, залишається стратегічним інтересом Словаччини”.
Заступник Голови Європейського Парламенту Робертс Зіле заявив, що європейські лідери задекларували висновки Європейської Ради минулого тижня про те, що Росія не повинна перемогти. Він додав, що члени Європейського Парламенту виступили за посилення санкцій, і закликали країни-члени ЄС та НАТО надати військову та фінансову підтримку Україні:
“Якщо ми прагнемо майбутнього, в якому зможемо співпрацювати у стабільному світовому порядку, заснованому на правилах, щоб спільно долати глобальні виклики, маємо визнати, що немає альтернативи перемозі України, українському Криму та реалізації плану Президента України Володимира Зеленського”.
Віцеспікер Сенату Румунії Сорін Міхай Кимпяну підкреслив, що Румунія підтримує мужню боротьбу України з агресором:
“Російська агресія щодо України почалася не у лютому 2022, а з незаконної окупації Криму у 2014 році. Я можу довго перелічувати чисельні злочини, скоєні Росією: викрадення дітей, вбивства, тортури, ґвалтування… Румунія закликає притягнути всіх винуватців злочинів до відповідальності, і це наш спільний обов’язок, і це є законна вимога України та українського народу”.
Заступник спікера Палати депутатів Італії Сержіу Коста висловив солідарність з Україною. Він підкреслив готовність Італії надалі підтримувати Україну відповідно до принципів міжнародного права:
“Італія не визнає незаконну окупацію Криму, і висновок Європейської Ради підтвердив цю позицію. Італія і Європейський Союз підтримують територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включно з Кримом”.
Заступник спікера Державних зборів Республіки Словенія Даніел Кривец висловив захоплення стійкістю українського народу та занепокоєння щодо інформації про військову співпрацю Росії з деякими країнами, що суттєво загрожує світовій безпеці.
Заступник Спікера Парламенту Гани Ендрю Асіомах Амоако запевнив, що уряд Гани є солідарним з владою та народом України, і погоджується з думкою справедливого покарання для Росії за всі злочини, скоєні на території України:
“Російські дії є нападом на світовий порядок і нападом на демократичні цінності, на верховенство права, свобод і прав людей. і нападом на економіки країн Африки та інших вразливих країн. Ми вимагаємо, щоб війна була закінчена максимально швидко”.
Генеральна секретарка Міжпарламентської асамблеї АСЕАН Сіті Розаїмеріянті Дато Хаджі Абдул Рахман зазначила, що АСЕАН зосереджує свої зусилля на підтримці прав людини, територіальної цілісності та суверенітету всіх країн, підкреслюючи важливість досягнення миру і безпеки шляхом діалогу, співпраці та взаємної поваги між державами регіону:
“Тривалий конфлікт глибоко впливає на життя людей, особливо на вразливі групи, такі як жінки, діти та люди з інвалідністю. Права людини мають бути дотримані, щоб забезпечити гідність і добробут тих, хто найбільше страждає від цього конфлікту. Ми віддані захисту прав людини, адже це ключовий крок до побудови стійкого миру”.
Віцепрезидентка Міжпарламентського союзу Діонісія-Феодора Авгеринопулу заявила, що війна Росії проти України похитнула підвалини міжнародного миру і стабільності та стала найбільшою загрозою безпеці Європи з часів Холодної війни:
“Тривалість і масштаб війни в Україні викликають глибоке занепокоєння у всіх нас. Загрозу цієї війни, яка потенційно може стати передумовою до ширшої світової війни, необхідно негайно відвернути”. Двома резолюціями та низкою заяв Міжпарламентський союз послідовно засуджував збройну агресію Росії проти України та незаконну окупацію її території, закликаючи всі держави дотримуватися міжнародного права.
Голова Групи дружби Аргентини Даміан Едуардо Арабія підкреслив, що для Аргентини мир серед вільних держав є не лише моральним обов’язком, але й необхідною умовою для процвітання. Він також зазначив, що аргентинці глибоко цінують мир і демократичну підтримку як основоположні стовпи суспільства.
Голова Комітету з закордонних справ Нідерландів Джессі Клавер зазначив, що Палата представників Нідерландів визнала Голодомор — цілеспрямовану кампанію голоду радянського режиму — геноцидом. І вже цього тижня члени його комітету закликали членів уряду розглянути визнання депортації кримськотатарського народу актом геноциду.
Голова Комітету з політики Європейського Союзу, Італія, Джуліо Терці ді Сант’Агата неодноразово зазначав, що Італія, як й інші європейські держави, повинна надавати необхідну підтримку Україні та допомагати їй у реалізації української формули миру. Він наполягає, щоб Путін та вище керівництво РФ були притягнуті до відповідальності за вчинені злочини за допомогою Міжнародного Суду або ж іншого спеціально створеного трибуналу:
“Росія посягнула на світовий порядок і безпеку в Європі та за її межами. Перші ознаки ми мали б помітити ще 10 років тому, коли Росія, ігноруючи принципи Статуту ООН і міжнародного права, захопила території незалежної держави. Це злочин проти людства. Росія повинна припинити окупацію території України”.
Заступник голови Комітету закордонних справ Люксембургу Лоран Цаймет відзначив, що оскільки російський агресор намагається використати втому від війни в Європі, важливо донести, що європейська спільнота не похитнеться, що необхідно використати всі можливі засоби для підтримки України:
“Ми не можемо і не будемо приймати, що агресія та жорстокість визначають наше майбутнє. Як члени парламенту, ми маємо спільний обов’язок підтримувати глибоке та постійне усвідомлення того, що війна в Україні стосується нашого народу і нашого способу життя. Ми повинні залишатися в постійному діалозі з нашими українськими друзями”.
Член Парламентської асамблеї ОБСЄ Маті Райдма наголосив на тому, що вже минуло 10 років, відколи Російська Федерація вчинила спробу анексії Криму. Збройний конфлікт і російська агресія мають далекосяжні наслідки не лише на регіон, а й на весь світ.
Голова сенату Франції Жерар Ларше підкреслив, що Крим був першою територією України, яку РФ окупувала, і стане територією, яку Україна обовʼязково деокупує.
Президент Парламенту Молдови Ігор Гросу наголосив:
“Те, що відбувається в Україні — це геноцид, всі ці дії мають бути засуджені, й всі винні мають бути покарані”.
Спікер Альтингу Ісландії Біргір Арманссон підкреслив, що надзвичайно важливо продовжувати дотримуватися рішучої та послідовної позиції на підтримку України. Він зазначив, що міжнародна спільнота має докладати максимальних зусиль для збереження єдності в протидії російській агресії та підтримці територіальної цілісності України:
“Ісландія демонструє свою непохитну підтримку незалежної та суверенної України та її євроатлантичних прагнень. Це безпрецедентний крок для моєї країни, яка раніше ніколи не підтримувала захист іншої держави поза межами НАТО”.
Голова юридичного комітету Законодавчих зборів Ліберії Майкл Томас нагадав, що в Статуті ООН зазначено, що всі держави-члени повинні бути вільними у своїх міжнародних відносинах від загрози застосування агресивної сили проти їх територіальної цілісності та суверенітету:
“У відповідь на окупацію Криму Росією, резолюцію ООН підписали понад сотня держав-членів, включаючи Республіку Ліберія. Ця резолюція демонструє глобальну відданість збереженню миру, особливо в ці складні часи”.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров від імені всіх українців та кримських татар подякував учасникам саміту за тверду позицію щодо невизнання зазіхань Росії на українські території. Він закликав не зупинятися на досягнутому і продовжувати використовувати українську формулу миру з метою нарощування політичного та дипломатичного тиску на диктатора Путіна та його прибічників. Він переконаний: лише світова єдність, рішучість і військова сила примусять російського агресора до миру, вивести війська з окупованих територій України та неухильно дотримуватися принципів міжнародного права:
“Ми обовʼязково переможемо, бо за нами правда. Ця війна розпочалася з захоплення Криму і завершиться звільненням Криму та відновленням державного суверенітету України на Кримському півострові”.
Матеріал підготовлено сайтом Кримської платформи