Українські та латвійські експерти обговорили актуальну ситуацію з міжнародним правосуддям під час дискусії “Забезпечення справедливості для жертв міжнародних злочинів як запорука стабільного миру” в рамках Третього парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи 24 жовтня у Ризі, Латвія.
Дискусію відкрили вітальними словами Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Спікерка Сейму Латвії Дайга Мієріня, голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
У своєму виступі пані Мієріня наголосила на питанні відповідальності як передумові для сталого миру та безпеки. “Це урок як з нашої власної історії, так і з новітніх часів: безкарність. Безкарність заохочує агресорів до нових злочинів. Тому я рада і вдячна, що ви на експертному рівні будете обговорювати саме ці питання відповідальності. Нам разом потрібно продовжувати цілеспрямовану і наполегливу роботу над створенням механізму відповідальності, який дасть змогу притягнути до відповідальності найвище керівництво Росії”, – підкреслила пані Мієріня.
Постійна Представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева наголосила, що попри те, що ситуація із правами людини в окупованому Криму лише погіршилась після повномасштабного вторгнення, кримчани не перестають опиратись: “Російська окупаційна влада переслідує всіх цих людей відповідно до російського законодавства, звинувачуючи їх у дискредитації збройних сил Росії. Навіть усвідомлюючи ризик покарання, люди виявляють неймовірну мужність та чинять опір у Криму. І коли ми чуємо наратив про те, що більшість мешканців Криму підтримують Росію, це абсолютно не відповідає дійсності, адже люди у Криму чинять опір окупації, навіть розуміючи, що можуть бути покарані”. Вона додала, що лише деокупація Криму може припинити злочини росіян.
Важливим для досягнення справедливості вже зараз є процес меморіалізації. Про це йшлося у виступі Дарини Підгорної, юристки Регіонального центру прав людини, членкині групи «Гуманітарна політика» Експертної мережі Кримської платформи. “У процесі деокупації – і навіть після неї – ми зіштовхнемося з питанням, як зберігати пам’ять про півострів, про війну, про тих, хто страждав, хто був свідком або постраждалим від цих злочинів. Для когось справедливість означає, що їхню історію буде почуто, а для інших – мовчання може бути єдиним спокоєм, якого вони прагнуть. Ми вже зараз маємо замислитися над політиками пам’яті, адже лише політична воля і стратегія можуть змінити парадигму, зробивши її більш орієнтованою на жертв, свідків і людей загалом, а не на злочинців, які, зрештою, можуть повернутися до суспільства, незалежно від того, чи будуть покарані. Наша мережа експертів готова підтримати держави у формуванні таких політик, що ставлять у центрі інтереси жертв і свідків. Те, як ми будемо пам’ятати та розглядати ці події в Криму та в Україні, матиме наслідки далеко за межами нашого регіону, впливаючи на весь світ у різних сферах”, – розповіла пані Підгорна. За її словами, у цьому плані досвід Латвії та інших країн, які перебували під радянським режимом, є важливим для України.
Наріман Джелял, перший заступник Меджлісу кримськотатарського народу, колишній політв’язень, поділився власним досвідом перебування у неволі, а також баченням того, що може наблизити українську та міжнародну спільноту до встановлення правосуддя. Він наголосив на важливості збирання інформації про злочини і злочинців: “Саме відчуття безкарності робить їх особливо жорстокими. Ми ж маємо довести їм, що вони обов’язково понесуть покарання. Річ у тому, що ми зараз стикаємося з таким наративом, що відповідати буде лише верхівка російської влади, але ми маємо розуміти, що відповідальність мають понести і всі виконавці. Тому наша позиція має бути дуже чіткою: відповідальність має бути як російської держави в цілому, так і персональна відповідальність кожного, хто вчинив злочин проти українських громадян. Також є інша категорія людей, які не вчиняють безпосередньо злочини, але вони допомагають, щоби ці злочини відбувалися — це журналісти, блогери, різні пропагандисти, люди, які закликають до вчинення злочинів, до переслідування громадян”.
У свою чергу Крістін Ліс, радниця Президента Латвії з питань законодавства та міжнародного права, додала, що міжнародне право є дуже децентралізованим, і самі держави створюють для себе правила та забезпечують їх дотримання та покарання за порушення. “Це залежить від політичної волі держав, тож важливо пам’ятати, що міжнародне право є настільки ефективним, наскільки держави готові його підтримувати. Водночас міжнародне право має багато механізмів для реагування на його порушення та забезпечення всебічної відповідальності, яка є основою справедливості. Під цим мається на увазі як відповідальність Росії як держави, так і кримінальна відповідальність окремих осіб”, – підкреслила вона. Вона підкреслила, що ще у 2014 році Україна доклала багато зусиль, щоб запровадити механізми міжнародного права, втім багато роботи ще потребується, в тому числі і від міжнародної спільноти, зокрема, для створення спеціального трибуналу для керівництва РФ.
За словами директорки Української правової консультативної групи (Ukrainian Legal Advisory Group) Надії Волкової, для розслідування воєнних злочинів й притягнення до відповідальності винних необхідно більше координації, наприклад, щодо визначення злочину агресії та того, яким саме має бути покарання.
“Механізм універсальної юрисдикції було активовано, і обговорюється готовність багатьох держав із такою юрисдикцією переслідувати за злочини, скоєні на території України. Однак реальність така, що багато з цих держав, маючи досвід у розслідуванні подібних злочинів у Сирії, Іраку, також обмежені в ресурсах і можливостях. Тож основну частину злочинів доведеться розслідувати всередині країни. Наша система перевантажена: як ви знаєте, вже відкрито понад 130 000 проваджень, і ця кількість зростає через триваючу агресію. Значні ресурси було вкладено у національну систему, але все одно залишаються численні проблеми і виклики з точки зору законодавства, інфраструктури та ресурсів”, – пояснила пані Волкова. Вона підкреслила, що попри активізацію міжнародних механізмів, їхня ефективність обмежена браком ресурсів та складною координацією. Підсумовуючи Надія Волкова зазначила, що Кримська платформа є символом неперервної боротьби, незважаючи на спроби Росії занурити світ у хаос та безправ’я.
Повний відеозапис дискусії за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Jo6Laj2KRxo
Експертні дискусії в рамках Третього парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи були організовані за підтримки Уряду Об’єднаного Королівства