Культурний етноцид під виглядом «відновлення»: окупанти планують масштабну «реставрацію» Судацької фортеці
Джерела:
Окупаційна влада Криму продовжує методичне нищення культурної спадщини українського півострова. Черговою ціллю «реставраторів» з країни-агресора стала Судацька (Ґенуезька) фортеця — унікальна пам’ятка архітектури та містобудування національного значення, яка входить до Попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Чергова загроза для світової спадщини
Цього разу окупанти визначили долю однієї з найдавніших споруд Судацької фортеці — «Церкви з аркадою». Згідно з розпорядженням гауляйтера Сєрґєя Аксьонова, розробкою проектної документації для чергової «реставрації» займеться фірма з сімферопольською пропискою, що фактично легалізує чергове втручання в автентичність пам’ятки світового значення.
Мова йде не про консервацію чи наукове дослідження, а про повномасштабне втручання в архітектурне тіло пам’ятки, що зазвичай у виконанні РФ призводить до втрати її автентичності.
Об’єкт, на який зазіхнули окупанти, — «Церква з аркадою» (датирована до 1322 року), що входить до комплексу споруд Судацької фортеці XIV-XV ст., якій окупанти надали статус «об’єкта культурної спадщини федерального значення». Ця споруда є унікальною через свою архітектурну трансформацію: побудована сельджуками-завойовниками як мечеть, пізніше вона перетворювалася на консульську залу ґенуезців, католицький храм, православну церкву, а до окупації була музеєм архітектурно-археологічного заповідника.
Судацька фортеця є частиною Національного заповідника «Софія Київська», і будь-які роботи на її території без погодження з профільними міністерствами України та міжнародними інституціями є незаконними.
Хто вчинятиме злочин?
Згідно з оприлюдненим «розпорядженням голови республіки Крим» Сєрґєєм Аксьоновим, єдиним виконавцем робіт обрано ТОВ «КИРАМЕТ». Компанія має розробити науково-проектну документацію до 1 грудня 2026 року. Ціна питання — 6,225 млн рублів (орієнтовно 3,5 млн гривень).
Вибір ТОВ «КИРАМЕТ» (Сімферополь) як єдиного виконавця без повноцінних міжнародних тендерів — класична схема окупаційної влади.
Чому «реставрація» по-російськи — це руйнування?
Реставрація об’єктів такого рівня складності (XIІІ-ХV ст.) потребує залучення вузькопрофільних фахівців з візантійської та італійської архітектури, доступу до яких підсанкційна фірма не має.
Називаючи споруду «об’єктом культурної спадщини федерального значення РФ», окупанти вкотре намагаються вивести пам’ятку з-під юрисдикції України та міжнародних конвенцій.
Досвід попередніх років показує, що Росія використовує культурну спадщину Криму як інструмент пропаганди та наживи. Експерти виділяють три ключові загрози:
– використання невідповідних матеріалів. Як і у випадку з Ханським палацом у Бахчисараї, де автентичну черепицю замінювали на сучасну іспанську стилізацію, а дерев’яні балки на бетонні конструкції, Судацька фортеця ризикує перетворитися на «новобуд під старовину»;
– знищення археологічного шару. Будівельні роботи на території фортеці часто проводяться важкою технікою без належного нагляду археологів, що назавжди ховає можливість вивчення давніх культурних шарів;
– політичний підтекст. Окупанти намагаються переписати історію пам’ятки, нівелюючи її італійське (ґенуезьке) та візантійське коріння, натомість висуваючи на перший план міфи про «ісконно русскій Крим».
Чому це небезпечно саме зараз?
«Церква з аркадою» вже неодноразово страждала від непрофесійного підходу. Однак розробка документації під контролем країни-агресора означає:
– стирання незручних історичних пластів. Існує загроза, що під час «реставрації» буде зроблено акцент лише на тих періодах історії споруди, які вигідні російській пропаганді;
– використання «реставрації» як прикриття. Часто за проектуванням слідують будівельні роботи, які знищують автентичне мурування, замінюючи його сучасним вапняком та цементом;
– ігнорування ЮНЕСКО. Оскільки фортеця є кандидатом до Списку світової спадщини, будь-які роботи, що проводяться ТОВ «КИРАМЕТ», автоматично ставлять хрест на міжнародному визнанні об’єкта до моменту деокупації.
Експертна спільнота та правоохоронні органи України неодноразово зазначали: що:
«Будь-яке втручання в цілісність пам’яток культури на окупованому півострові є воєнним злочином. Дії окупаційної влади та підрядних організацій кваліфікуються за статтею 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни). Причетні особи будуть нести відповідальність не лише в українських, а й у міжнародних судах, оскільки привласнення та руйнування культурних цінностей є порушенням Гаазької конвенції 1954 року»
Довідка. «Церква з аркадою», також відома як мечеть Падишах-Джамі, є однією з найбільш загадкових і багатошарових споруд Судацької фортеці. Її історія налічує понад 800 років і відображає зміну ключових цивілізацій у Криму.
Більшість істориків схиляються до того, що споруда була зведена анатолійськими сельджуками у 1222 році або на початку XIII століття після захоплення Судака. Вона вважається першою соборною мечеттю Криму.
Після переходу міста під контроль Ґенуї у 1365 році, мечеть була перебудована. Ґенуезці використовували її як консульську залу (місце засідань ради старійшин), а пізніше перетворили на католицький храм.
Чергова зміна призначення пам’ятної споруди відбулася після захоплення Солдайя/Soldaia (на той час така назва міста Судак) османами у 1475 році — будівля знову стала мечеттю. Саме в цей період вона отримала назву Падишах-Джамі на честь турецького султана – верховного правителя Османської імперії.
Після російської окупації/анексії Криму у 1783 році споруда послідовно служила православною церквою, німецькою лютеранською кірхою та вірмено-католицьким храмом.
А з 1925 року в радянський період на території фортеці діяв історико-археологічний музей, а сама будівля стала музейним об’єктом. Вже до окупації 2014 року вона була частиною Національного заповідника «Софія Київська», де в приміщенні мечеті-храму розташовувалася архітектурно-археологічна експозиція.
“То що ж це за споруда? Мечеть з італійськими фресками, православна церква чи католицький храм з міхрабом? Магістрат чи музей? Насамперед, це пам’ятка історії Кримського півострова. Якою була історія – такою вийшла й «купольна споруда»”, – пише автор культурологічних матеріалів, український письменник Валерій Верховський (1969-2024рр.) в авторській статті “Падишах-Джамі (Храм з аркадою)”.
Нещодавно «Голосу Криму» писав про те, що на околицях окупованого Севастополя ідентифікували невідому фортецю князівства Феодоро – новий археологічний об’єкт, що отримав назву «Ісарджиклар», який став черговою ціллю для незаконної діяльності російських археологів, які з 2024 року розпочали масштабне втручання в культурний шар південно-західної частини Кримського півострова.
керівник стратегічних комунікацій і розвитку
громадської організації «Кримський Центр»