Прифронтовий Крим: підсумки минулого року, прогнози на 2025-й

У той час, як російська влада анексованих Росією Криму та Севастополя намагається підбивати підсумки 2024 року, заявляючи про власні досягнення та успіхи, економічні результати та «інформаційні» прориви, реальна ситуація на прифронтовому півострові продовжує залишатися неоднозначною.

• Про що говорили у Криму та Севастополі напередодні Нового року?
• Про які досягнення заявила російська влада півострова?
• Як справді виглядає експертний рейтинг найвпливовіших «кримських та севастопольських подій» 2024 року?
• Наскільки визначають розвиток ситуації у Криму зовнішні чинники? Які економічні та військові перспективи Криму та Севастополя у 2025 році?

У цих та інших питаннях Крим.Реалії розбиралися разом із експертами.

Підбиваємо підсумки 2024 року: бравада в оцінках російської влади

«Рік був непростий, але ми впоралися з усіма викликами та випробуваннями завдяки нашій єдності та згуртованості, завдяки підтримці президента (Росії – КР) та напруженій праці кримчан. Крим продовжує розвиватися у всіх напрямках – від сільського господарства та промисловості до спорту та культури. Завдань наступного року багато, працюватимемо над їхнім вирішенням», – цитує слова російського голови Криму Сергія Аксьонова (за паспортом Аксенов – КР) підконтрольний Москві «Крымский журнал».

В анексованому Росією Криму пишаються тим, що у 2024 році продовжила своє зростання власна доходна частина бюджету, зберігається прогнозованість податкової політики, а також тим, що «Крим посів 5-те місце у російському рейтингу стану інвестиційного клімату щодо суб’єктів РФ».

Основними досягненнями в Севастополі підконтрольна Москві влада вважає – незаконні та невизнані вибори президента РФ та російського губернатора міста, а також введення в експлуатацію низки об’єктів житла та «очищення команди міста від корупціонерів». Крім того, до здобутків зараховують – допомогу учасникам так званої «СВО» («спеціальна військова операція», так у Москві називають повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну – КР), туристичний сезон та виноробство.

«Сьогодні головний фокус уваги зосереджений, звісно, на сім’ях наших захисників. Нагадаю, Севастополь був одним із перших регіонів Росії, де було прийнято закон про соціальну підтримку учасників спеціальної військової операції; цього року у законодавчих зборах було створено постійний комітет, присвячений проблематиці», – заявив призначений Кремлем губернатор Севастополя Михайло Развожаєв російському телеканалу «Россия-24».

Російський парламент Криму, підконтрольний Москві уряд анексованого півострова та інші підпорядковані їй інститути влади також підбили підсумки 2024 року. Основні параметри сформулював на сесії та під час зустрічей із журналістами спікер кримського парламенту Володимир Константинов.

«Він за старою, ще брежнєвською традицією назвав 2024 рік «визначальним» та «переломним». Але зробив спікер це, ніби дивлячись у криве дзеркало», – вважає оглядач Крим.Реалії Костянтин Подоляк.

Що та хто реально впливає на ситуацію в Криму?

Крим.Реалії звернулися до експертів з проханням назвати основні події у Криму у 2024 році, а також фактори, які вплинули на розвиток ситуації на Кримському півострові. Кандидат політичних наук, старший аналітик Атлантичної Ради та Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенія Габер серед таких чинників назвала Збройні сили України та військові можливості, які змушують російський флот передислокуватися з портів півострова.

«Зокрема, у 2024 році ситуація в Криму зазнала значного впливу через посилення українських атак на військові об’єкти окупованого півострова. У ніч із 5 на 6 грудня СБУ провела успішну операцію в районі Керченської протоки, використовуючи морські дрони Sea Baby. Ці дрони завдали ударів по російських вертольотах і літаках, які тепер потребують капітального ремонту. Крім того, було уражено баржу, яка перевозила військову техніку та обладнання для ремонту незаконно збудованого Кримського (Керченського – КР) мосту. Ці події свідчать про зростаючі здатності України завдавати точкових ударів по стратегічних об’єктах на окупованому півострові, що, у свою чергу, підриває військову присутність Росії в регіоні. Такі дії не лише демонструють військову здатність офіційного Києва та послаблюють позиції окупантів, а й наголошують на рішучості України відновити свою територіальну цілісність, включаючи Крим», – заявила вона.

Експерт з питань тимчасово окупованих територій та економіки, співзасновник БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» (Київ) Юрій Смєлянський бачить необхідність комплексного розгляду питання та вважає, що якоїсь окремої події, обставини чи епізоду, що відбулася в окупованому Криму протягом 20224 році та істотно вплинув там на ситуацію, немає.

«Для кожної людини є свої погляди на рейтинг подій, що відбувалися в окупованому Криму протягом 2024 року. Мені здається, що основними з них були: прийняття чергових документів на кшталт «Програми розвитку республіки Крим до 2036 року», в яких окупанти та кримські колабораціоністи самі наводять докази того факту, що навіть за майже 11 років окупації Крим так і не став російським; прояви страху через розуміння кримськими колабораціоністами та окупантами невідворотності настання деокупації Криму, один із таких проявів – будівництво оборонних та захисних споруд по Криму.

Серед впливових подій: «поглинання Кримом та Чорним морем» чергового російського Чорноморського флоту, що вже стало певною традицією; на противагу всім заявам влади держави-окупанта про остаточне вирішення кримського питання Крим став активною частиною української визвольної війни проти російських загарбників – у Криму йдуть активні дистанційні бойові дії. До зазначених факторів можна додати і заяву головного колабораціоніста Криму Сергія Аксьонова про те, що «проукраїнські громадяни в Криму займаються саморозкриттям». Тим самим він підтвердив факт того, що дуже великий прошарок населення Криму чекає на деокупацію та повернення півострова в Україну», – розповів він журналісту Крим.Реалії.

У свою чергу представник Крайової Ради Українців Криму та головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун головним у підсумках 2024 року в анексованому Криму назвав те, що Росія остаточно усвідомила: Крим може бути звільнений Збройними силами України.

«Це стало очевидним, оскільки протягом минулого року через безвихідь окупаційний і колабораціоністський режим став збільшувати витрати на так звану «оборону півострова»: риють траншеї, накопичують військовий потенціал, як «пси, які зірвалися з ланцюга», шукають серед жителів Криму тих, хто підтримує Україну, українську ідентичність.

Масштабність арештів українських громадян у 2024 році – пряме свідчення боягузтва російської влади перед обличчям невідворотності звільнення Криму», – наголосив Андрій Щекун.

На думку керівника програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» (Київ) Павла Лакійчука, головна подія 2024 року в анексованому Криму не має чітких тимчасових кордонів.

«Це процес, який розпочався не 1 січня, його основу було закладено Силами оборони України у минулих 2022 та 2023 роках. У результаті російський флот було вигнано з кримських баз до Новоросійська. Відправна точка цього процесу – нищівний удар по штабу ЧФ у Севастополі у вересні 2023 року. Найбільших втрат у Криму Чорноморський флот Росії зазнав у першому кварталі 2024 року – вісім кораблів. Після цього виведення боєздатних кораблів на військово-морську базу у Новоросійську прискорилося.

У лютому 2024 року був знятий з посади командувач Чорноморського флоту адмірал Віктор Соколов, слідом за ним на початку березня втратив свою посаду і командувач Військово-морського флоту Росії адмірал Микола Євменов. І хоча в Кремлі вголос не говорять про те, що звільнення морських воєначальників було зумовлене повним провалом війни в Україні на морі, а указ про звільнення Євменова навіть не був офіційно опублікований, зрозуміло навіть у Росії, що Чорноморський флот змушений був із ганьбою тікати з окупованого Криму. З багатьох нібито «основних та першочергових завдань» ЧФ РФ з весни 2024 року залишилося лише одне: «зберегти хоча б те, що від флоту залишилося», – зазначив експерт.

Євгенія Габер вважає також, що важливим зовнішнім фактором, який вплинув на ситуацію в Криму, стало падіння режиму Асада, що спричинило суттєве скорочення присутності Росії в Сирії.

«Логістичні проблеми, брак ресурсів та зменшення авторитету Росії на міжнародній арені також підривають її військові та політичні можливості. Цей фактор у поєднанні з внутрішньою нестабільністю та економічними труднощами значно послаблює можливості Москви утримувати контроль над півостровом та зберігати глобальну військову присутність у Чорноморському та Середземноморському регіонах у довгостроковій перспективі», – заявила Євгенія Габер журналісту Крим.Реалії.

Прогноз на 2025 рік: США, сирійський фактор, Туреччина та довгоочікувана деокупація

Євгенія Габер упевнена, що у 2025 році «сирійський фактор» зберігатиме своє значення.

«Після військових, політичних та репутаційних втрат Росії на Південному Кавказі, у Чорному морі, на Близькому Сході та частково в Африці, міф про її «непереможність» був зруйнований остаточно. Впливові регіональні гравці, такі як Туреччина, побачили, що Росію можна перемагати та повною мірою скористалися новими умовами. Отже, і потенційне визволення тимчасово окупованого Криму з-під російської окупації перестало бути «апокаліптичним» сценарієм із неодмінним застосуванням ядерної зброї Росією.

Водночас велику роль відіграватиме позиція нової адміністрації США щодо російської агресії в Україні, можливих мирних переговорів та питання Криму, зокрема. У разі суттєвого зниження військової та фінансової підтримки України з боку нової адміністрації Дональда Трампа є велика ймовірність того, що може бути ухвалене рішення про звільнення Криму дипломатичними та економічними шляхами», – розповіла експерт.

Новообраний президент США Дональд Трамп та спецпредставник США по Україні та Росії Кіт Келлог

За словами Юрія Смілянського, основною впливовою та важливою подією для Криму та Севастополя має стати настання факту деокупації Кримського півострова.

«Це довгоочікувана подія для багатьох громадян України, насамперед для громадян України – мешканців Криму», – наголосив він.

Андрій Щекун назвав 2025 рік «визначальним для України», зокрема й у питанні звільнення Криму.

«Рішучість партнерів буде основою підтримки наших дій щодо звільнення територій. Не виключено, що збройні сили партнерів братимуть участь у операціях, підтримуючи офіційний Київ. Демократія – не просто слово, цю цінність треба захищати зі зброєю в руках, допоки існують ті, хто хоче знищувати цінності цивілізованого світу. Тільки рішучість дозволить знайти правильний шлях звільнення окупованого Криму, на це слід очікувати у 2025 році», – впевнено заявив Андрій Щекун.

Павло Лакійчук вважає, що передбачати майбутнє – невдячна справа, проте, на його думку, низка факторів вказує на можливі сценарії розвитку ситуації наступного року.

«Втім, сьогодні все більше говорять про можливий «примус України до миру в 2025 році», однією з умов, яку обговорюють, називають відмова від звільнення окупованих Росією територій, насамперед це нібито стосується Криму. Мовляв, віддамо це на відкуп дипломатів – рано чи пізно складуться умови, коли Кремль сам віддасть вкрадене. У свій час про це заявляв Курт Волкер, будучи спецпредставником Держдепартаменту США по Україні в період першої каденції президента Дональда Трампа», – уточнив Павло Лакійчук.

Раніше, у липні 2020 року, Курт Волкер обґрунтовував перспективи «політико-дипломатичного шляху деокупації Криму» в інтерв’ю Крим.Реалії:

«І, чесно кажучи, ми маємо бути терплячими. Росія рано чи пізно зміниться. Путінізм та продовження його влади до 2036 року – це скоріше ознака слабкості, а не сили. Думаю, що Росія згодом зміниться. Нам треба підтримувати тиск і бути готовим до цих змін…»

«Чи можна вірити в те, що Путіна не стане, і РФ віддасть Крим сама? Я не вірю! «Крим – не бутерброд», – казав уже покійний «великий російський демократ» Олексій Навальний… Відмова від звільнення Криму та окупованих українських територій, якщо таке станеться, стане великим ударом для тих людей, які там досі чекають на українців та Україну», – підсумував Павло Лакійчук.