«Тиждень Криму» у ЄС: Без свободи Криму не буде гарантії безпеки в Європі

У Європарламенті в рамках “Кримського тижня” у Брюсселі відбулася дискусія про анексований Росією український півострів, його сьогодення під російською окупацією та його майбутнє, особливо в контексті спроб президента США Дональда Трампа, а тепер і лідерів європейських країн запустити мирний процес в Україні.13 травня євродепутати запросили взяти участь у дискусії представників влади України, її громадянського суспільства та корінного кримськотатарського народу.

Усі вони говорили про важливість не допустити політичних компромісів щодо Криму, насамперед заради людей, які там живуть. “Допоки кримська земля буде під російською окупацією, небезпека правам українських громадян, їхній свободі та життю залишатиметься, – наголосив перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов. – Триватимуть політично вмотивовані переслідування, насильницькі зникнення, незаконні затримання, обшуки, арешти”.

Він нагадав європейським партнерам про русифікацію, асиміляцію, знищення культурної спадщини кримських татар. “Російська влада масово переселяє на територію Криму громадян РФ з метою зміни демографічного та етнічного складу населення півострова, забороняє діяльність представницького органу кримських татар Меджлісу”, – вказав перший заступник його голови.

Окупація – це безперервні страждання мільйонів людей

І правозахисники, і служби ООН документують кричущі систематичні порушення прав людини окупаційною владою Криму. Півострів найдовше перебуває під російською окупацією, і ця ситуація демонструє, що окупація – це безперервні страждання, посилення політичних переслідувань, мілітаризація, знищення кримськотатарської та української ідентичності, зазначила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Вона також повідомила, що в Криму політв’язнями вважаються за різними даними від 220 до 265 громадян України, і їхня кількість зростає. За словами правозахисниці, навіть вийшовши з російської в’язниці, українські громадяни не можуть повернутися додому: їх одразу ж поміщають у “депортаційні центри”, але не висилають і не дозволяють їм покинути РФ. Водночас посилюється переслідування жінок у Криму за політичними мотивами, насильство і психологічний тиск на них. Один із поширених методів – погрози забрати в матерів їхніх дітей і відправити в дитячі будинки в Росії, розповіла Скрипник.

Такий підхід як заморожування збройного конфлікту на лінії фронту не зупинить війну, впевнена вона. У такому разі “війна триватиме для кількох мільйонів українських цивільних осіб, які перебувають під окупацією”, каже Скрипник. “Тільки звільнення всієї української території може гарантувати повний захист нашого народу”, – переконана правозахисниця.

Визнання російського суверенітету над тимчасово окупованою територією Криму також є неприпустимим, наголосив Наріман Джелялов. На його думку, “таке визнання означатиме, по-перше, грубе порушення фундаментальних норм міжнародного права, по-друге, посягання на суверенітет і територіальну цілісність України”, а крім того – створення прецеденту безкарності агресора.

Без звільнення Криму не може бути гарантій європейської безпеки, заявили українські делегати.

Післявоєнна стратегія для Криму

Тим часом уряд України вже розробляє післявоєнну політику для півострова. Як повідомила постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко, йдеться про стратегії реінтеграції, які застосовуватимуться одразу після деокупації. “Це і стратегія економічного відновлення, заснована на принципі реконструкції “краще, ніж було”, і стратегія когнітивної деокупації, спрямована на подолання російських наративів і пропаганди, і вирішення питань правосуддя, і багато інших ініціатив, – пояснює вона. – Україна готується до відновлення Криму після деокупації, а це означає, що Україна не забула свою територію і свій народ”.

Крим не став російським, і це підтверджують історії політв’язнів та активістів, які чинять опір окупації, незважаючи на наростаючий тиск, вважає Ольга Скрипник. “Він не став російським завдяки цим хоробрим людям, які борються за український Крим”, – наголосила вона.

Українці наполягають, що будь-які майбутні угоди щодо статусу Криму мають ухвалюватися лише за участі та зі згоди української держави та корінного кримськотатарського народу.

“Не дозволяйте обдурити себе, Росія не задовільниться лише Кримом. З 2014 року вона фактично контролює півострів, але з 2022 року вона чомусь почала повномасштабну війну проти України. Бо її мета – вся Україна”, – звернувся до євродепутатів та інших представників ЄС Джелялов. Він вважає, що єдиним шляхом до припинення війни, захисту прав громадян України в окупованому Криму, встановлення гарантованого і справедливого миру є деокупація Криму та інших територій. “Будь-які інші варіанти – це загроза новими стражданнями для мільйонів людей”, – підсумував він.

Євродепутати готові тиснути і на Путіна, і на владу ЄС та його країн

Європарламентарі визнали, що не готові були дивитися в очі реальності після російської анексії Криму. “З 2014 року ми могли бачити – але часто не хотіли бачити – що чекає на решту України, – сказав німецький євродепутат Тобіас Кремер (Tobias Cremer). – Російські методи не обмежаться однією лише Україною, якщо ми дозволимо їм застосовувати їх знову і знову”.

Він заявив, що європейці прагнуть істинного і справедливого миру в Україні, тому не можуть покладатися тільки на американську дипломатію: Європа має продемонструвати свій авторитет і відповісти Путіну санкціями. “В іншому разі нас спіткає та сама доля, що спіткала спочатку Крим, а потім і Україну. І якщо ми зараз поступимося вимогам Путіна, ми побачимо не верховенство закону, а закон джунглів”, – підсумував депутат.

З ним погодився і данський європарламентарій Віллі Соундейль: якщо військовим шляхом війну досі зупинити не вдалося, Європа має взяти на себе відповідальність і зупинити її економічним тиском. “Ми повинні посилити всі можливі санкції, аби примусити Росію припинити цю війну і виконати всі вимоги”, – заявив він. Серед таких вимог учасники дискусії називали звільнення всіх політв’язнів, зокрема кримських, і надання повної інформації про всіх затриманих РФ цивільних осіб.

Один з організаторів дискусії нідерландський євродепутат Тійс Ройтен запевнив делегатів від України, що Європарламент прислухається до їхніх голосів. За його словами, ця європейська інституція завжди була в авангарді підтримки України: “Ми говорили про танки, коли країни ЄС ще говорили про шоломи. Ми говорили про реактивні літаки, і, на щастя, деякі країни взяли на себе ініціативу в цьому питанні”. Не так давно і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) визнала, “що Європарламент увесь цей час мав рацію в тому, що треба підтримувати Україну більше й потужніше”, нагадав парламентарій.

“Саме ми маємо підняти планку, аби змусити столиці своїх країн заворушитися. Ми не можемо собі дозволити припинити тиснути на них і на Єврокомісію, щоб вони робили більше для України”, – сказав Ройтен.

“Кримський тиждень” у Брюсселі з подальшими дебатами, кінопоказами, виставками триватиме до 16 травня.